Прусські литовці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прусські литовці (1744)

Прусські литовці (лит. Lietuvininkai, нім. Kleinlitauener) — особлива група литовців, що до 1945 року населяла північ і схід Східної Пруссії — Малу Литву (нині східна частина Калінінградській області Росії і частина Клайпедського повіту Литви).

Через посилену германізацію, асиміляцію після об'єднання Німеччини в 1871 році, зменшення литовської освіти і переселення малолитовців в німецькомовні міста Східної Пруссії, в кінці XIX і початку XX століття, кількість малолитовців швидкими темпами скорочувалася. Німецький перепис 1890 року показав 121 тисяч прусських литовців.

На відміну від більшості інших литовців, в основному католиків, прусські литовці з XVI століття були в основному лютеранами. На початку XX століття частина малолитовців протиставляли себе іншим литовцям (литовці Великої Литви), яких вони називали жемайтами[1]. Використовували для литовської мови іншу орфографію і готичний шрифт.

У 1945 році разом з рештою населення Східної Пруссії насильно депортовані в радянську зону окупації Німеччини, де асимілювалися з німцями, частина населяє колишній Клайпедський край Литви.

Прусським литовцем є Клаус Воверайт, правлячий бургомістр Берліна з 2001 року до 2014 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pocytė, S. (2001). Mažosios ir Didžiosios Lietuvos integracijos problema XIX a. - XX a. pradžioje. Sociologija. Mintis ir veiksmas. 1–2: 77–89. ISSN 1392-3358.  (лит.)

Посилання[ред. | ред. код]