Прут

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 45°28′08″ пн. ш. 28°12′28″ сх. д. / 45.46889° пн. ш. 28.20778° сх. д. / 45.46889; 28.20778

Прут
Prut river.jpg
Мапа
48°09′45″ пн. ш. 24°33′15″ сх. д. / 48.16270000002777607° пн. ш. 24.55430000002778002° сх. д. / 48.16270000002777607; 24.55430000002778002
Витік на північних схилах масиву Чорногора в Українських Карпатах
• координати 48°09′45″ пн. ш. 24°33′15″ сх. д. / 48.16270000002777607° пн. ш. 24.55430000002778002° сх. д. / 48.16270000002777607; 24.55430000002778002
Гирло Дунай
• координати 45°28′07″ пн. ш. 28°12′25″ сх. д. / 45.46880000002777678° пн. ш. 28.20720000002777894° сх. д. / 45.46880000002777678; 28.20720000002777894
Басейн басейн Дунаю
Країни: Україна Україна
Молдова Молдова
Румунія Румунія
Регіон Чернівецька область
Івано-Франківська область
Довжина 967 км (на території України — 272 км)
Площа басейну: 27,5 тисяч км²
Середньорічний стік 69,2 м³/с
Притоки:
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 696120
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Прут (античні назви — грец. Pyretos, Пората, Пюрет) — річка в південно-східній Європі. Ліва притока Дунаю (басейн Чорного моря).

Опис[ред. | ред. код]

Бере початок з джерела на схилі Говерли, впадає в Дунай біля села Джурджулешти (Молдова). Пригирлова частина басейну сильно заболочена. Довжина 967 км (на території України — 272 км), площа басейну — 27,5 тис. км². Середні витрати води біля міста Леова — 69,2 м³/с. Похил річки змінюється від 100 м/км (біля витоку) до 0,05 м/км (біля гирла).

У верхів'ях (до Делятина) має гірський характер, зі стрімким правим берегом, місцями поперечний профіль русла має вигляд урвища. Розташовані чисельні водоспади та пороги. Найвідоміші: в м. Яремче - водоспад Пробій (8 м), в смт Ланчин - водоспад Крутіж (3 м). Весняні повені, літні дощові паводки, підвищений зимовий стік (внаслідок відлиг і дощів). Льодостав з січнялютого до початку березня.

Про назву[ред. | ред. код]

У другому томі болгарських літописів Імана «Джагфар таріхи» (1680) річка Прут згадується під назвою Бурат. А в трактаті Константина Порфірогенета «Про управління імперією» згадується: річка Брут[недоступне посилання з липня 2019] (гл. 38) або Бурат (гл. 42) — сучасний Прут.

Розташування[ред. | ред. код]

Верхня течія в Україні (Івано-Франківська та Чернівецька області) нижня — на кордоні Молдови з Румунією. Витоки розташовані на карпатському масиві Чорногора, біля гори Говерли. Річка спочатку тече переважно на північ, після (у межах міста Яремче) повертає на північний схід, ближче до Коломиї — на південний схід. Досягнувши кордону між Молдовою та Румунією, повертає ще більше на південний схід, а згодом — на південь. Впадає в Дунай за 3 км на захід від міста Рені (Одеська область).

Прут судноплавний від міста Леово (Молдова). На Пруті — водосховище Костешти-Стинка та ГЕС (частково в межах Румунії). Снятинська ГЕС — єдина гідроелектростанція на Пруті в межах України (див. Малі ГЕС України).

Міста: Яремче, Коломия, Снятин, Чернівці, Новоселиця, Унгени.

Історія[ред. | ред. код]

Джерело на схилі Говерли, що є витоком Пруту
Місце виходу Прута з льодовикового кару між горами Брецкул та Говерла
Басейн річки Прут на гідрографічній мапі України
Річкові басейни приток Дунаю на території України

Річка Прут (в давнину грец. Pyretos, Poras) була відома римлянам.

У 12 столітті в басейні Пруту існували галицько-руські міста  Малий Галич (нинішній Галац). У 13 сторіччі по Пруту лежала земля берладників, а при впадінні Бахлуя в Прут на стародавніх мапах значиться місто Бради або Бруди (згодом Цецора). В кінці 14 століття на Пруті існувало місто Романів Торг (нині Роман).

У слов'яно-молдовському літописі від 1470 року згадується перемога воєводи Штефана Великого над татарами біля Липника (у верхів'ях річки Чугура). На мапах 16 століття в басейні Пруту відмічено декілька молдавських міст — Прут, Хролов (пізніше Хирлеу), Бради (пізніше Цецора), Бахлуй та інші; на річці Лопушна — Нуш, Лопушна і Ласти, Луканья (нині Леово), Щелеч (пізніше село Хотешти), Видвиця або Видяча (пізніше Вадуца) на річці Ларзі.

У 1513 році через Прут перейшли татари, в 1518 році — перекопський султан Албул, військо якого було розбите і частиною потоплено в Пруті зі Чугуре Стефаном IV (Штефаніца). У 1581 році сюди знов увірвалися перекопські татари.

У 1563 році через Прут перейшов з козаками князь Дмитро Вишневецький, в 1594 році — Северин Наливайко і Лобода, в 1621 році — султан Осман II, котрий зазнав поразки під Хотином. У 1653 році на берегах Пруту в битві з армією Молдови був смертельно поранений син Богдана Хмельницького Тиміш Хмельницький.

У 1711 році відбувся прутський похід Петра І проти турків. Невигідна для Росії Прутська угода, яку вимушений був укласти Петро І з турками 23 липня 1711 року, після того, як його армія опинилася оточена біля селища Гуш.

У поході 1787 року Потьомкин заснував у Слободзеї центральний пункт чорноморського війська. В 1791 році він помер поблизу Яс.

За Бухарестською угодою 16 травня 1812 року річка Прут стала межею російської Бессарабії. Згідно з Паризьким трактатом 1856 року пониззя Пруту відійшли до Молдавії, але в 1878 році (за Берлінським трактатом) відійшли до Росії. У 1917 й 1918 річка була кордоном УНР з Румунією. В 1918—1944 роках річка належала до Румунії. Після 1944 кордон відновився за станом на 1917 рік з приєднанням північної Буковини до УРСР.

Прут як об'єкт туризму[ред. | ред. код]

Неподалік від витоків Пруту розташований Прутський водоспад. Річка придатна для сплаву в умовах середньої або високої води на ділянці від Ворохти до Яремчі (довжина бл. 30 км). Тут трапляються різноманітні пороги середньої складності, зокрема Триступінчатий в кінці Ворохти, Водоспадний біля села Микуличин, косий між Микуличином та Яремчею. Найскладніше місце річки — Яремчанський каньйон завдовжки майже 2 км, який починається в Яремчі біля турбази «Гуцульщина» на правому березі і закінчується через 200—300 метрів після водоспаду Пробій, біля автомобільного мосту через річку. Каньйон змушує майже без зупинок, з короткими перервами, долати доволі складні пороги, зокрема Прикарпатський, притиск Довбуша, і, звичайно ж, сам водоспад. Водоспад Пробій на Пруті має висоту приблизно 8 метрів та кут нахилу майже 45 градусів.

Судноплавство[ред. | ред. код]

На початку XX століття Чернівці мали стати річковим портом. У місті здійснювали роботу зі створення відкритого акціонерного товариства з метою перетворення Чернівців на річковий порт. Для досягнення цієї мети мали поглибити русло річки Прут, а також, за допомогою відповідних каналів та шлюзів, підняти у річці рівень води.[1]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чернівці як річковий порт. https://molbuk.ua/. Молодий буковинець. 21 жовтня 2013. Процитовано 10 грудня 2018. 

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]