Прутівка (Житомирський район)
| село Прутівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Рада | Романівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040470320018036 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1620 |
| Населення | 144 |
| Площа | 51,7 км² |
| Густота населення | 2,79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13010 |
| Телефонний код | +380 4146 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°18′56″ пн. ш. 28°02′35″ сх. д. / 50.31556° пн. ш. 28.04306° сх. д.Координати: 50°18′56″ пн. ш. 28°02′35″ сх. д. / 50.31556° пн. ш. 28.04306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
232 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 13010, Житомирська обл., Романівський р-н, с. Прутівка, вул. Центральна, 4 |
| Карта | |
  Прутівка | |
 Прутівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пру́тівка (колишня назва Прутовка[1], Протовка)— село в Україні, в Романівському районі Житомирської області. Населення становить 144 особи.
Історія[ред. | ред. код]
Буда Протовка (пол. Buda Protówka) — німецька колонія, що також мала назву Нейгейм (нім. Neuheim).[2]
Назву Буда (а так називали підприємства) Протовка отримала ймовірно за ім’ям Прота Потоцького, який наприкінці XVIII століття володів Чудівським графством.
На початку XIX століття Протовка у володінні Тадеуша Бущинського[3], який в 1817 році будує тут уніацьку каплицю[4], що згодом стане церква Стрітення Господнього, яка була приписана до церкви в селі Стрибіж. [5]
У 1818 році Протовку успадкував Вінцентій Бущинський.
На 1860 рік у володінні пана Подольського[6].
У 1884 році православний прихід церкви налічував 24 двори, 193 жителя. [5]
У 1906 році Протівка, село Пулинської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 50 верст, від волості 27. Дворів 35, мешканців 344[7].
На 1913 рік тут розміщувалась поштова станція, сільське однокласне училище, німецька початкова школа, земська лікарня, аптека, трактир та декілька бакалійних лавок. Окрім того, працювала мануфактура Стариковських. В кінці місяця у селі проводились ярмарки.[8]
З 09 липня 2003 року село належить до Романівського району.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мапа Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
- ↑ Российские немцы. История и современность. rusdeutsch-panorama.ru. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 23 січня 2017.
- ↑ Pułaski, Kazimierz (1911). Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy : monografie i wzmianki. T. 1 (пол.). Brody.
- ↑ Переверзев (1914). Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии / Сост. секр. Волын. епарх. архиерея свящ. Н.В. Переверзев. Житомир: Волын. Владимиро-Васильев. братство.
- ↑ а б Теодорович Н. И. (1888). Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии.
- ↑ Epsztein, Tadeusz. Własność ziemska на Ukrainie 1860.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- ↑ Весь Юго-Западный край: справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниях (російською) . Київ: Изд. Т-ва Фиш и Вольсов. 1913.
Джерела[ред. | ред. код]
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -- ISBN 966—690 –090 — 4
- Список населених місць Волинскої губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. —- 219 с.
Посилання[ред. | ред. код]
| ||||||||