Пручаї
село Пручаї | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Чернігівська область |
Район/міськрада | Прилуцький район |
Рада | Охіньківська сільська рада |
Код КОАТУУ | 7424186203 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1600 |
Населення | 59 |
Площа | 0,483 км² |
Густота населення | 122,15 осіб/км² |
Поштовий індекс | 17550 |
Телефонний код | +380 4637 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°40′29″ пн. ш. 32°43′42″ сх. д. / 50.67472° пн. ш. 32.72833° сх. д.Координати: 50°40′29″ пн. ш. 32°43′42″ сх. д. / 50.67472° пн. ш. 32.72833° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
123 м |
Водойми | річка Утка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 17550, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Охіньки, вул.Шевченка,13 |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Пручаї́ — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 6 осіб. Орган місцевого самоврядування — Охіньківська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Селом протікає річка Утка, ліва притока Удаю.
Історія[ред. | ред. код]
Село Пручаї відоме більш, як хутір, який зараз перебуває на межі вимирання, і в якому залишилося тільки дві молоді сім'ї. Пручаї дуже мальовничі, оскільки тут є гори, через які місцеві селяни називають їх «другою Швейцарією». Назва хутору походить від козака Пручая, завдяки якому названий мальовничий хутір.
Відомі люди[ред. | ред. код]
На хуторі Пручаї провів своє дитинство український фольклорист і етнограф Василь Петрович Милорадович (1845[6]–1910)[1][2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Современная малорусская этнографія Н. Ө. Сумцова. Оттискъ изъ журнала «Кіевская старина».— Кіевъ. Типографія "Корчакъ - Новицкаго", 1897.— С. 10—12.
- ↑ Пручаї. http://shp.gromada.org.ua. Сухополов’янська громада. 30.04.2020. Процитовано 26.07.2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Современная малорусская этнографія Н. Ө. Сумцова. Оттискъ изъ журнала «Кіевская старина».— Кіевъ. Типографія "Корчакъ - Новицкаго", 1897.— С. 10—12. (рос. дореф.)
- Мій рідний край, моя земля Прилуцька / Прилуцька район. централізована бібл. система.— 2— е вид., доп.— Прилуки, 2008.— 250 с.: іл.
Посилання[ред. | ред. код]
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |