Перейти до вмісту

Прюмська конвенція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Прюмська конвенція

   Сторони Прюмської конвенції та учасниці Прюмського рішення
   Інші учасниці Прюмського рішення
   Держави, що не є членами ЄС, які беруть участь
   Держави, що не є членами ЄС, які підписали угоду про участь
ТипМіжурядова угода
Підписано27 травня 2005
МісцеПрюм, Німеччина
Чинність1 листопада 2006
Сторони14
ЗберігаєтьсяМіністерство закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина
Мовинімецька, іспанська, французька та нідерландська
 Текст у Вікіджерелах
Європейський Союз
Прапор Європейського Союзу

Це одна із статей, що входять до серії:
Політичний устрій Європейського Союзу

Держави-члени (27)
Держави-кандидатки
Держави, переговори про вступ яких призупинені
Держави-заявниці
Договори та декларації

Право на неучасть
Договори про приєднання
1972, 1979, 1985, 1994, 2003, 2005, 2011
Договори про вихід
1984, 2020
Інші угоди
Розірвані договори та угоди
Право
Виконавчі інституції
Європейська рада
Європейська комісія
Законодавчі інституції
Головування у
Раді Європейського Союзу
Угорщина Угорщина
(липень–грудень 2024)
Конфігурації
Європейський парламент
(депутати)
Національні парламенти
Судові інституції
Суд Європейського Союзу
Аудиторські інституції
Європейський суд аудиторів
Інші установи
Європейський центральний банк
Інші установи
Євратом
Економічний і монетарний союз
Шенгенська зона
Європейська економічна зона
Група Європейського інвестиційного банку
Європейський стабілізаційний механізм
Європейський університетський інститут
Єдиний патентний суд
Агентства
Інші незалежні установи
Дорадчі органи[en]
Міжвідомчі установи
Внутрішня політика
Зовнішня політика
Жозеп Боррель
Вибори
Парламентські виборчі округи
Парламентські виборчі округи
Європейські вибори
Результати виборів 1979
Результати виборів 1979
Політичні партії
Недіючі організації

Прюмська конвенція (неточно[1] відома як Шенгенська угода III) [2] — правоохоронна угода, яка була підписана 27 травня 2005 року Австрією, Бельгією, Францією, Німеччиною, Люксембургом, Нідерландами та Іспанією в місті Прюм у Німеччина, і який відкритий для всіх членів Європейського Союзу, 14 з яких наразі є сторонами.

Договір був заснований на ініціативі тодішнього міністра Німеччини Отто Шілі з середини 2003 року.[3] Основні елементи конвенції були підібрані Рішенням Ради ЄС 2008/615/JHA від 23 червня 2008 року щодо активізації транскордонного співробітництва, зокрема у боротьбі з тероризмом і транскордонною злочинністю.[4][5]

Повна назва договору — Конвенція між Королівством Бельгія, Федеративною Республікою Німеччина, Королівством Іспанія, Французькою Республікою, Великим Герцогством Люксембург, Королівством Нідерландів і Республікою Австрія про посилення транскордонне співробітництво, зокрема у боротьбі з тероризмом, транскордонною злочинністю та нелегальною міграцією.

Зміст Конвенції

[ред. | ред. код]
Докладніше: Поліцейська співпраця в Європейському Союзі

Конвенція була прийнята для того, щоб дати можливість підписантам обмінюватися даними щодо ДНК, відбитків пальців і реєстрації транспортних засобів відповідних осіб, а також співпрацювати проти тероризму. Вона також містить положення про розгортання озброєних маршалів на польотах між державами-підписантами, спільне поліцейське патрулювання, вхід (озброєних) поліцейських сил на територію іншої держави для запобігання безпосередній небезпеці (переслідування по гарячих слідах) і співпрацю у випадку масових заходів чи катастроф. Крім того, поліцейський, відповідальний за операцію в штаті, може, в принципі, вирішити, до якої міри поліцейські сили інших штатів, які брали участь в операції, можуть використовувати свою зброю або виконувати інші повноваження.

Відношення до Європейського Союзу

[ред. | ред. код]

Конвенція була прийнята поза рамками Європейського Союзу (і його механізму посиленої співпраці), але стверджує, що вона відкрита для приєднання будь-якої держави-члена Європейського Союзу і що:

положення цієї Конвенції застосовуються лише тією мірою, якою вони сумісні з правом Європейського Союзу... «Право Європейського Союзу» має переважну силу при застосуванні відповідних положень цієї Конвенції...Convention

— Конвенція про посилення транскордонного співробітництва, зокрема у боротьбі з тероризмом, транскордонною злочинністю та нелегальною міграцією, Стаття 47

Крім того, 7 липня 2005 року делегації в Раді Європейського Союзу розіслали текст Конвенції та додатки до неї.

Прюмське рішення

[ред. | ред. код]

Деякі з положень Конвенції, що належать до колишнього третьої підвалини ЄС, пізніше були включені до положень законодавства Європейського Союзу про співробітництво між поліцією та судами Рішенням Ради 2008 року,[6][7] яке зазвичай називають Прюмським рішенням. Воно передбачає співпрацю між правоохоронними органами у кримінальних справах, пов’язаних насамперед з обміном відбитками пальців, ДНК (обидва за принципом збігів без збігів) і даними реєстрації власників транспортних засобів (прямий доступ через систему EUCARIS[en]). Положення щодо обміну даними мають бути запроваджені у 2012 році. Решта положень Конвенції, що підпадають під колишню третю підвалину, ще не прийняті до законодавства ЄС.

Хоча Рішення спочатку були застосовні до всіх держав-членів ЄС, Сполучене Королівство згодом скористалося своїм правом на неучасть, починаючи з 1 грудня 2014 року.[8][9] Проте Сполучене Королівство зобов’язалося оцінити їхню майбутню участь і прийняти рішення до 31 грудня 2015 року про те, чи приєднуватися знову до Рішень.[10] 22 січня 2016 р. Сполучене Королівство повідомило ЄС про своє бажання відновити участь у Прюмських рішеннях, що було схвалено Комісією 20 травня 2016 року.[11]

ІІ Прюм

[ред. | ред. код]

Анонсований навесні 2021 року II Прюм має на меті розширити обсяг інформації, якою можна обмінюватися, включаючи фотографії та інформацію з водійських посвідчень, що викликало занепокоєння щодо розпізнавання облич, зокрема щодо використання наявних фотографій, як-от фотографій поліцейських, проти нещодавно зроблених зображень, наприклад, з камер відеоспостереження.[12][13] Зрештою, ІІ Прюм був підписаний як Європейським парламентом, так і Радою 14 березня 2024 року та згодом опублікований у Журналі ЄС 5 квітня 2024 року.[14] Ірландія, яка відмовилася від участі в сфері політики AGSJ, вирішила приєднатися і брати участь у ІІ Прюмі, тоді як повна відмова Данії не дозволила їй цього.

Учасниці конвенції

[ред. | ред. код]

Держави, які ратифікували конвенцію:

Договірна сторона[15][16][17] Дата підписання[15] Дата здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про приєднання[15] Набрання чинности[15]
Австрія Австрія 27 травня 2005 21 June 2006 1 листопада 2006
Бельгія Бельгія 27 травня 2005 5 лютого 2007 6 травня 2007
Болгарія Болгарія - 25 травня 2009 23 серпня 2009
Естонія Естонія - 23 вересня 2008 22 грудня 2008
Фінляндія Фінляндія - 19 March 2007 17 June 2007
Франція Франція 27 травня 2005 2 жовтня 2007 31 грудня 2007
Німеччина Німеччина 27 травня 2005 25 серпня 2006 23 листопада 2006
Угорщина Угорщина - 16 жовтня 2007 14 January 2008
Люксембург Люксембург 27 травня 2005 8 лютого 2007 9 травня 2007
Нідерланди Нідерланди 27 травня 2005 20 лютого 2008 20 травня 2008
Румунія Румунія - 3 грудня 2008 3 March 2009
Словаччина Словаччина - 27 лютого 2009 28 травня 2009
Словенія Словенія - 10 травня 2007 8 серпня 2007
Іспанія Іспанія 27 травня 2005 3 серпня 2006 1 листопада 2006

Сенат Нідерландів ратифікував угоду без голосування.[18]

У червні 2007 року Греція, Італія,[19] Португалія та Швеція повідомили Раду Європейського Союзу про своє бажання приєднатися до Прюмської конвенції.[20]

Норвегія та Ісландія підписали угоду з ЄС у 2009 році щодо застосування певних положень Рішень.[21] Норвегія ратифікувала угоду, і вона набула чинності для неї з 1 грудня 2020 року, тоді як Ісландія не ратифікувала з лютого 2023 року.[22] Данія, Ірландія та Сполучене Королівство відмовилися від участі в Рішенні Ради про схвалення угоди з Норвегією та Ісландією. Хоча Ірландія та Сполучене Королівство вирішили погодитися, угода не поширюється на Данію. 27 червня 2019 року Швейцарія та Ліхтенштейн підписали угоди про участь у режимі Прюма. Ірландія та Великобританія знову погодилися взяти участь в угоді, але вона не поширюється на Данію. Швейцарія ратифікувала угоду, і вона набула чинности для неї з 3 березня 2023 року,[23] тоді як Ліхтенштейн не ратифікував станом на лютий 2025 року.[24]

23 червня 2016 року Сполучене Королівство проголосувало за вихід з Європейського Союзу. Після завершення переговорів про вихід, Сполучене Королівство залишило ЄС 31 січня 2020 року, і автоматично вийшло з Прюмської конвенції.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Select Committee on European Union Eighteenth Report CHAPTER 2: Background
  2. ↑ Christopher Walsch (July 2009). Europeanization and Democracy: Negotiating the Prüm Treaty and the Schengen III Agreement. Croatian Political Science Review. 45. Процитовано 29 серпня 2010.
  3. ↑ The Treaty of Prüm: A Replay of Schengen?
  4. ↑ Council Decision 2008/615/JHA of 23 June 2008 on the stepping up of cross-border cooperation, particularly in combating terrorism and cross-border crime
  5. ↑ Council Decision 2008/615/JHA of 23 June 2008 on the stepping up of cross-border cooperation, particularly in combating terrorism and cross-border crime
  6. ↑ Council Decision 2008/615/JHA of 23 June 2008 on the stepping up of cross-border cooperation, particularly in combating terrorism and cross-border crime
  7. ↑ Council Decision 2008/616/JHA of 23 June 2008 on the implementation of Decision 2008/615/JHA on the stepping up of cross-border cooperation, particularly in combating terrorism and cross-border crime
  8. ↑ List of Union acts adopted before the entry into force of the Lisbon Treaty in the field of police cooperation and judicial cooperation in criminal matters which cease to apply to the United Kingdom as from 1 December 2014 pursuant to Article 10(4), second sentence, of Protocol (No 36) on transitional provisions
  9. ↑ Barker, Alex (12 листопада 2014). Police to share DNA database with Europe's forces. Процитовано 20 листопада 2014.
  10. ↑ 2014/836/EU: Council Decision of 27 November 2014 determining certain consequential and transitional arrangements concerning the cessation of the participation of the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland in certain acts of the Union in the field of police cooperation and judicial cooperation in criminal matters adopted before the entry into force of the Treaty of Lisbon
  11. ↑ Commission Decision (EU) 2016/809 of 20 May 2016 on the notification by the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland of its wish to participate in certain acts of the Union in the field of police cooperation adopted before the entry into force of the Treaty of Lisbon and which are not part of the Schengen acquis
  12. ↑ Proposal for a REGULATION OF THE EUROPEAN PARLIAMENT AND OF THE COUNCIL on automated data exchange for police cooperation (“Prüm II”), amending Council Decisions 2008/615/JHA and 2008/616/JHA and Regulations (EU) 2018/1726, 2019/817 and 2019/818 of the European Parliament and of the Council
  13. ↑ Europe Is Building a Huge International Facial Recognition System. Wired UK (брит.). ISSN 1357-0978. Процитовано 13 квітня 2022.
  14. ↑ Regulation (EU) 2024/982 of the European Parliament and of the Council of 13 March 2024 on the automated search and exchange of data for police cooperation, and amending Council Decisions 2008/615/JHA and 2008/616/JHA and Regulations (EU) 2018/1726, (EU) No 2019/817 and (EU) 2019/818 of the European Parliament and of the Council (the Prüm II Regulation)
  15. ↑ а б в г Vertrag zwischen dem Königreich Belgien, der Bundesrepublik Deutschland, dem Königreich Spanien, der Französischen Republik, dem Großherzogtum Luxemburg, dem Königreich der Niederlande und der Republik Österreich über die Vertiefung der grenzüberschreitenden Zusammenarbeit, insbesondere zur Bekämpfung des Terrorismus, der grenz-überschreitenden Kriminalität und der illegalen Migration (нім.). German Foreign Office. Процитовано 4 червня 2022.
  16. ↑ Treaty between the Kingdom of Belgium, the Federal Republic of Germany, the Kingdom of Spain, The French Republic, the Grand Duchy of Luxembourg, the Kingdom of the Netherlands and the Republic of Austria concerning the intensification of cross-border cooperation, particularly in the fight against terrorism, cross-border crime and illegal migration. UN Treaty database. 4 вересня 2009. Процитовано 14 квітня 2012.
  17. ↑ Convention between the Kingdom of Belgium, the Federal Republic of Germany, the Kingdom of Spain, the French Republic, the Grand Duchy of Luxembourg, the Kingdom of the Netherlands and the Republic of Austria on the stepping up of cross-border cooperation, particularly in combating terrorism, cross-border crime and illegal migration. Dutch Ministry of Foreign Affairs. 14 квітня 2012. Процитовано 14 квітня 2012.
  18. ↑ Vingerafdruk Nederlanders in 2011 Europees gedeeld | Webwereld. 22 липня 2010. Архів оригіналу за 22 липня 2010. Процитовано 21 березня 2020.
  19. ↑ Adesione della Repubblica italiana al Trattato concluso il 27 maggio 2005 tra il Regno del Belgio, la Repubblica federale di Germania, il Regno di Spagna, la Repubblica francese, il Granducato di Lussemburgo, il Regno dei Paesi Bassi e la Repubblica d'Austria, relativo all'approfondimento della cooperazione transfrontaliera, in particolare allo scopo di contrastare il terrorismo, la criminalità transfrontaliera e la migrazione illegale (Trattato di Prum). Istituzione della banca dati nazionale del DNA e del laboratorio centrale per la banca dati nazionale del DNA. Delega al Governo per l'istituzione dei ruoli tecnici del Corpo di polizia penitenziaria. Modifiche al codice di procedura penale in materia di accertamenti tecnici idonei ad incidere sulla libertà personale. Italian Parliament. 30 червня 2009. Процитовано 2 вересня 2018.
  20. ↑ 2807th Council Meeting: Justice and Home Affairs (PDF). Council of the European Union. 13 червня 2007. Процитовано 14 квітня 2012.
  21. ↑ Summary of Treaty. European Commission. 13 вересня 2010. Процитовано 14 квітня 2012.
  22. ↑ Agreement details. Council of the European Union. Процитовано 14 квітня 2012.
  23. ↑ Agreement details. Council of the European Union. Процитовано 19 липня 2019.
  24. ↑ Agreement details. Council of the European Union. Процитовано 19 липня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прюмська_конвенція&oldid=46260770