Прюмський договір (855)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Прюмський договір (фр. Traité de Prüm) — документ, підписаний імператором Лотарем I 19 вересня 855 і визначав принципи розділу серединного королівства між його синами.

Межі франкських держав після Прюмського договору

На початку 855 року імператор Лотар I тяжко захворів і у вересні цього року йому стало зрозуміло, що він вже не може повною мірою управляти своїм королівством. Під впливом архієпископа Реймса Гінкмара він прийняв рішення відректися від престолу і піти в монастир. Проте до здійснення цього кроку він зробив розділ своїх володінь між трьома синами. Документ про межі їхніх володінь, оформлений імператором у вигляді свого заповіту, був підписаний ним 19 вересня на віллі Шюллером поблизу Прюма[1].

Згідно з цим розділом сини Лотара наділялися такими землями[2][3]:

Через кілька днів після складання документа про розподіл, 22 вересня, Лотар I відрікся від престолу, прийняв постриг і пішов у Прюмський монастир, де і помер 29 вересня. Розділ, проведений Лотаром, спочатку викликав розбрат серед його синів: імператор Людовик II бажав отримати землі поза Італією, а Лотар II хотів опанувати королівством свого молодшого брата Карла. Однак восени 856 на зустрічі поблизу Лозанни між братами було укладено угоду, що підтверджувала непорушність кордонів, визначених їхнім батьком.

Розділ серединного королівства, вироблений Лотаром I, став наслідком ослаблення франкського єдності і в результаті привів до швидкої втрати значення імператорського титулу, не наділеного ресурсами, здатними впливати на ситуацію в усіх франкських державах. Межі королівств, встановлені Прюмським договором, проіснували лише до смерті короля Карла Прованського в 863[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бертинські аннали. — С. 2.
  2. Тейс Л. Спадщина Каролінгів //  — С. 48.
  3. Сидоров А. І. Зліт і падіння Каролінгів. — Историки эпохи Каролингов. — Москва : РОССПЕН, 1999. — С. 205. — ISBN 5-86004-160-8.
  4. Альфан Л. Великие империи варваров. — Москва : Віче, 2006. — С. 212-213. — ISBN 5-9533-1406-X.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • Lothar I (німецькою). Genealogie Mittelalter. Архів оригіналу за 2013-07-13. Процитовано 2011-01-23.