Прядиво

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Порівняння структури волокон коноплі посівної (зліва) та коноплі індійської (справа)
Волокна в стеблі конопель

Пря́диво[1], конопляне прядиво (заст. пря́діво)[2] — волокна коноплі посівної (Cánnabis satíva). Їх отримують шляхом тривалого замочування стебел рослини у воді.

Коноплі є однією з рослин, що зростають з рекордною швидкістю[3], через що їх стали використовувати для виготовлення волокон ще за 10 тисяч років до н. е.[4]. Ці волокна є сировиною, що потребує подальшої обробки і може бути переробленою на папір, тканини, мотузки тощо. У XX столітті через використання конопель як сировини для виготовлення марихуани контроль за її культивацією значно підвищився, а у деяких країнах їх вирощування було заборонене, що, загалом, призводить до деградації коноплеводства[5]. Проте в останні роки розповсюдження безнаркотичних сортів конопель допомагає вирішити цю проблему[6].

Грубі волокна, вичищені з сировини під час оброблення прядива, називають клоччям.

Історія[ред. | ред. код]

Коноплі є однією з найдавніших культурних рослин. Їх вирощують уже 12 тисяч років[7]. Археологи знаходять сліди культивації конопель у прадавній Русі, стародавній Греції, Китаї, Скіфії[8][9]

Виготовлення[ред. | ред. код]

Традиційно стебла конопель замочують у воді протягом тривалого часу (іноді декілька років), після чого їх відбивають і вичісують[10], готуючи кужіль для прядіння. З розвитком технологій, цей процес став механізованим — стебла чавилися спеціальними вальцями, а волокна відокремлювалися дисковими щітками. У наш час прядиво виготовляють шляхом розпарювання стебел під тиском, що суттєво зменшує тривалість процесу[11].

Використовування[ред. | ред. код]

Волокна конопляного прядива доволі грубі, тому їх використовують там, де важлива міцність і жорсткість. З коноплі роблять мішки, полотно, мотузки, канати, доріжки і таке інше. Доволі вживаним конопляне прядиво є в кораблебудуванні, завдяки своїй стійкості до солоної води і сонячного проміння (прядив'яні троси)[12]. У суміші з бетоном костриця (відходи льону і коноплі після первинної обробки) дає такий будівельний матеріал як костробетон[13].

Інші значення[ред. | ред. код]

Також слово «прядиво» вживалося в значенні «лляна, бавовняна, вовняна кужіль», «пряжа» або «прядіння»[1].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Прядиво // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Прядіво // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  3. Robert Deitch (2003). Hemp: American History Revisited: The Plant with a Divided History. Algora Publishing. с. 219. ISBN 978-0-87586-226-2. 
  4. Tourangeau, Wesley (2015). Re-defining Environmental Harms: Green Criminology and the State of Canada's Hemp Industry. Canadian Journal of Criminology & Criminal Justice 57 (4): 528–554. doi:10.3138/cjccj.2014.E11. 
  5. Агроэксперты: В Украине возрождается коноплеводство
  6. Украинское коноплеводство возрождается? Первый урожай элитного зерна собрали в Глухове
  7. Amar K. Mohanty; Manjusri Misra; Lawrence T. Drzal (2005). Natural Fibers, Biopolymers, and Biocomposites. CRC Press. с. 74. ISBN 978-0-203-50820-6. 
  8. Barber, E. J. W. (1992). Prehistoric Textiles: The Development of Cloth in the Neolithic and Bronze Ages with Special Reference to the Aegean. Princeton University Press. p. 17.
  9. Геродот. Історія IV. 73–75. 
  10. Словарь Брокгауза и Ефрона
  11. [1] [недоступне посилання]
  12. Канаты пеньковые, веревки технические, шпагат льнопеньковый, пряжа кабельная (рос.)
  13. Пристрастi за коноплями