Пряжка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бронзові пряжки, знайдені у Швеції

Пря́жка[1][2] (від прасл. *pręgti — «тягти», пор. «запрягти»)[3] — застібка, що призначена для утримування двох кінців пояса чи ременя разом. Використовується як у найрізноманітніших випадках: защіпання взуття, ремінця годинника. Пряжки відомі з давніх давен і часто слугували прикрасами. У Середньовіччі в Україні, шляхта, та інша аристократія носила пояси з пряжками у вигляді невеличкої коробочки, де можна було ховати незначну суму грошей.

Історичне минуле[ред. | ред. код]

Сучасні пряжки

У Стародавньому Римі пряжки використовувалися і для скріплення частин деяких обладунків (лорика сегментата), регулювання портупей (balteus), шоломових ременів (цікаво, що від лат. buccula, «щічний ремінь для шолома» походять фр. boucle і англ. buckle, «пряжка»).

Бронзові римські пряжки, були різних видів. Використовувані не лише для практичної мети, ці пряжки були, також прикрашеними, найчастіше геометричними фігурами, зображеннями дельфінів або кінськими головами. Усі види римських пряжок, могли служити і для простого одягу, але в основному, використовувалися задля військової мети.

Прикрашання скіфських та сарматських пряжок мали тваринні мотиви, характерні для їх відповідних декоративних мистецтв. Ці орнаменти, часто представляли тварин, залучених до смертельного бою. Такі зображення були успадковані багатьма німецькими народами, а поясні пряжки було виявлено у могилах франків і племен бургундів. У Середньовіччі, до другої половини XIV століття, пряжки використовувалися в основному, як прикраса, коли лицарський пояс і пряжка набули найчудовішого вигляду.

До 15-го століття, пряжки призначалися винятково для багатих, аж поки удосконалені технології виробництва, дозволили легко виготовляти більш дешеві литі вироби, доступні для широкого загалу.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Пряжка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  2. Пряжка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.