Пряжів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Пряжів
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Житомирський район
Рада/громада Сінгурівська сільська рада
Код КОАТУУ 1822086505
Основні дані
Засноване 1584
Населення 1060
Площа 0,107 км²
Густота населення 9906,54 осіб/км²
Поштовий індекс 12445
Телефонний код +380 412
Географічні дані
Географічні координати 50°11′07″ пн. ш. 28°40′34″ сх. д. / 50.18528° пн. ш. 28.67611° сх. д. / 50.18528; 28.67611Координати: 50°11′07″ пн. ш. 28°40′34″ сх. д. / 50.18528° пн. ш. 28.67611° сх. д. / 50.18528; 28.67611
Середня висота
над рівнем моря
217 м
Водойми Гуйва
Місцева влада
Адреса ради 12444, Житомирська обл., Житомирський р-н, с.Сінгури, вул.Леніна,1 , тел. 40-91-37
Карта
Пряжів is located in Україна
Пряжів
Пряжів
Пряжів is located in Житомирська область
Пряжів
Пряжів

Пряжі́в — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області. Населення становить 1060 осіб.

Географія[ред.ред. код]

Село розташоване в зоні лісостепу. Межує з сусідніми населеними пунктами. На півночі з смт. Новогуйвинське, на сході з смт. Озерне, на південному заході з селом Сінгури, на північному заході з смт. Гуйва. Через село протікає річка Коденка і на північній околиці впадає в річку Гуйва.

Історія[ред.ред. код]

Люди в околицях села жили майже безперервно з часів Трипілля. В селі виявлено поселення ІІІ тис. до н. е. (трипілля), ряд поселень І тис. до н. е., поселення ІІ-V ст. н. е., VII-ХІІ ст., XVI—XVIII ст. та XVIII—XIX ст.

У складі Речі Посполитої[ред.ред. код]

Згадується 1545 року у Ревізії Житомирського замку під назвою Прєжов (польськ. — Preżów, Prażew, Pryzow, Prażewo) — вітчизна Богдана, Ждана, Семена та Василя Прєжовських (польськ. — Preżowski), що відійшла по смерті зем'янина Івашка Прєжовського.

Також є згадка 1584 року в Книзі Київського підкоморського суду, як власність пана Семена Івановича Прєжовського.

Село згадується в інвентарі маєтків братів Тишкевичів - Логойських від 7 жовтня 1593 р.

У 1648 році Пражов належав [1]київському земському судді Стефану Івановичу Аксаку та його дружині Софії Йосипівні Лозчанкі (Лущанка, Ложчанка).

Згідно акту від 12 грудня 1702 року селяни разом з селянами Лещини та Котельні і з козаками напали на табір польського війська під Бердичівом та розбили його.

У 1750 році була побудована дерев'яна церква Воскресіння Христова. До приходу належало Городище. А 1878 року поруч побудована дзвіниця.

У 1751 році село Пражов вже значиться[2] у Ґабріеля (Гаврила) Аксака.

У складі Російської імперії[ред.ред. код]

Станом на 1860 рік Пряжів у володінні Мяновської.

На 1906 рік у селі Пряжеві налічувалось 119 дворів, в яких проживало 770 чоловік. А в колонії поблизу — 27 дворів, 129 чоловік.[3]

У складі УРСР[ред.ред. код]

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933. Органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 18 мешканців села, з яких 8 осіб розстріляно. Нині всі постраждалі під час сталінських репресій реабілітовані і їхні імена відомі. [4]

Інфраструктура[ред.ред. код]

У Пряжеві діє загальноосвітня школа І-ІІ ступенів та дитячий садок «Капітошка».

Галерея[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Книга Овруцького замкового уряду 1678 р. с. 41–42. 
  2. Жеменецький К. Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року. Біла Церква: накладом Олександра Пшонківського. с. 100, 140. 
  3. Издание Волынского Губернского Статистического комитета (1906). Список населённых мест Волынской губернии. Житомир: Волынская Губернская типография. 
  4. Науково-документальна серія книг «Реабілітовані історією» Житомирська область. Житомир: Полісся. 2006-2015. с. книги 1 –– 7. 

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.