Пряжів
| село Пряжів | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Новогуйвинська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040350170012518 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1584 (442 роки) |
| Населення | 1060 осіб (2001) |
| Площа | 0,107 км² |
| Густота населення | 9906,54 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12445 |
| Телефонний код | +380 412 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°11′7″ пн. ш. 28°40′34″ сх. д. / 50.18528° пн. ш. 28.67611° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
217 м |
| Водойми | р. Гуйва, Коденка |
| Найближча залізнична станція | Пряжів |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 12441, Житомирська обл., Житомирський р-н, с-ще Новогуйвинське, вул. Дружби Народів, 5 |
| Карта | |
  Пряжів | |
 Пряжів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Пряжі́в — село в Україні, у Новогуйвинській селищній громаді Житомирського району Житомирської області. До 2020 року — адміністративний центр Пряжівської сільської ради. Населення — 1060 осіб (2001).
.jpg)
Село Пряжів розташоване у лісостепній зоні. Межує з сусідніми населеними пунктами: на півночі — з селищем Новогуйвинське, на сході — з селищем Озерне, на південному заході — з селом Сінгури, на північному заході — з селищем Гуйва. Через село тече річка Коденка, яка на північній околиці впадає в річку Гуйва.
Люди в околицях села жили майже безперервно з часів Трипілля. В селі виявлено поселення III тис. до н. е. (трипілля), ряд поселень І тис. до н. е., поселення II—V ст. н. е., VII—XII ст., XVI—XVIII ст. та XVIII—XIX ст.
Село згадується 1545 року у Ревізії Житомирського замку під назвою Прєжов (пол. Preżów, Prażew, Pryzow, Prażewo) — батьківщина Богдана, Ждана, Семена та Василя Прєжовських (пол. Preżowski), що відійшла по смерті зем'янина Івашка Прєжовського.
Існує згадка 1584 року в книзі Київського підкоморського суду, як власність пана Семена Івановича Прєжовського.
Село згадується в інвентарі маєтків братів Тишкевичів-Логойських від 7 жовтня 1593 року.
У 1648 році Пряжів належав київському земському судді Стефану Івановичу Аксаку та його дружині Софії Йосипівні Лозчанкі (Лущанка, Ложчанка)[1].
Згідно акту від 12 грудня 1702 року селяни разом з селянами Лещини та Котельні і з козаками напали на табір польського війська під Бердичівом та розбили його.
У 1750 році була побудована дерев'яна церква Воскресіння Христова. До парафії належало Городище. 1878 року поряд з церквою збудована дзвіниця.
У 1751 році село Пряжів вже значиться у Ґабріеля (Гаврила) Аксака[2].
Станом на 1860 рік Пряжів перебував у володінні Мяновської.
На 1906 рік у селі Пряжеві налічувалось 119 подвір'їв, в яких проживало 770 осіб, а в колонії поблизу — 27 подвір'їв, 129 осіб[3]
Село зазнало геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР 1932—1933 років. Органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 18 мешканців села, з яких 8 осіб розстріляно. Нині всі постраждалі під час сталінських репресій реабілітовані, а їхні імена відомі[4].
16 листопада 1942 року очільник генерального округу «Житомир» Ернст Ляйзер видав наказ про створення адміністративного округу «Геґевальд» («Заповідний ліс») — адміністративно-територіальної одиниці Генеральної округи Житомир Райхскомісаріату Україна, до якої увійшло село. У складі округу село перебувало до приходу Червоної армії у лютому 1944 року[5].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», село увійшло до складу Новогуйвинської селищної територіальної громади[6].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Житомирського району (1939—2020), село увійшло до складу новоутвореного Житомирського району[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1002 | 94,53 % |
| російська | 56 | 5,29 % |
| білоруська | 1 | 0,09 % |
| інші/не вказали | 1 | 0,09 % |
| Всього | 1060 | 100 % |
- Пряжівська гімназія
- ДНЗ «Капітошка»
Поблизу села розташована однойменна залізнична станція, на якому зупиняються приміські поїзди сполученням Коростень — Козятин I.
До Пряжева курсує автобусний маршрут № 115 та 127.
- Коваль Віктор Васильович — український військовик, капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув в ході російського вторгнення в Україну (з 2022). Похований на місцевому цвинтарі.
- ↑ Книга Овруцького замкового уряду 1678 р / Підгот. до вид. О. Ю. Макарова. — Житомир, 2013. — С. 41—42. — (Волинський текст: пам'ятки української мови. — Вип. 2) — ISBN 978-966-655-711-0.
- ↑ Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року / Опрац. К. Жеменецький; Вступ укр. перек. Є. Чернецький. — Біла Церква : Видавець Пшонківський О. В, 2015. — С. 100, 140. — (Джерела до історії Правобережної України) — ISBN 978-617-604-057-6.
- ↑ Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — 222 с. (рос.)
- ↑ Реабілітовані історією. Житомирська область / Обл. ред. кол.: Градовський Ю. Г. (заст. голови), Копійченко Л. А. (заст. голови), Тіміряєв Є. Р. (відп. секр.), Єршов В. О., Костриця М. Ю., Криворучко І. Г., Кузьмін О. С., Кучерук М. М., Магалецька Т. В., Маньковська Р. В., Натикач П. І., Оніщук О. І., Полонець М. Й., Суліменко О. Г.; Упоряд.: Л. А. Копійченко, Д. Я. Самолюк, Є. Р. Тіміряєв. НАН України. Інститут історії України, Головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»; Служба безпеки України; Національна спілка краєзнавців України; Українське культурно-просвітницьке товариство «Меморіал» ім. В. Стуса; Житомирська обласна державна адміністрація; Житомирська обласна рада. — Житомир : Полісся, 2006—2015. — Т. 1—7.
- ↑ Зразкове нацистське село. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 12 серпня 2025.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. Офіційний сайт Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 4 грудня 2020.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини (1795—2006): Довідник (PDF). / Упоряд. Р. Ю. Кондратюк, Д. Я. Самолюк, Б. Ш. Табачник; Ред. кол.: Рафальський І. О. (голова), Будішевська В. В. (секретар), Бовсунівська О. Г., Дудніченко Ж. В., Мокрицький Г. П., Савченко Н. М., Свєтлова Л. П., Шимченко Н. Г. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області. — Житомир: видавництво «Волинь», 2007. — 620 с.
- Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / Составил Н. И. Теодорович. — Т. 1: Уезды Житомирский, Новоград-Волынский и Овручский. — Почаев, 1888. — 440 с. (рос.)
- М. Ю. Костриця, Р. Ю. Кондратюк Історико-географічний словник Житомирщини. — Житомир: Косенко, 2002. — 128 с.
- Погода в селі Пряжів.
- Масштаби Голодомору в Житомирському районі. Сайт Житомирської РДА.
|
Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |