Прясельце

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прясло 12-13 століть

Пря́сельце[1], пря́слице[2], пря́сло[3], діал. пря́сниця[4] — тягарець, який насаджували на веретено, щоб надати йому сталості і рівномірності обертання. Зазвичай мало форму округлу форму. Прясельця відомі з часів неоліту. Спочатку їх виготовляли з глини, пізніше і з каменю.

Масовий виріб. На Русі в ХІ—ХІІІ століттях прясельця з рожевого волинського лупаку-шиферу вироблялися околицях Овруча, звідки вони розходилися по всій Україні та були експортовані в Московщину, Болгарію і Польщу. Відомі шиферні прясельця з написами («ПОТВОРИНЪ ПРЯСЛЕНЬ», Київ), «НЕВѢСТОЧЬ» (Вишгород), «Ги̃ ПОМОЗИ РАБѢ СВОѢЙ И ДАЙ» (Городно), окремі знаки та схематичні рисунки — три воли (Полтавщина)[5].

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Прясельце // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Пряслице // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Прясло // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Прясниця // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 3. — С. 495.
  5. Б. Рыбаков, «Ремесло древней Руси», 1948