Псевдовипадкова послідовність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Псевдовипадкові послідовності (числа) — послідовності, що отримуються за цілком невипадковим алгоритмом, але мають властивості, дуже подібні до властивостей реалізацій випадкових чисел.

Псевдовипадкове число — елемент отриманої за певним алгоритмом числової послідовності, властивості якої наближаються до випадкової. Негативною особливістю псевдовипадкових чисел (як імітаційної моделі випадкових чисел) є періодичність отриманої послідовності.

Реалізація статистичних моделей за допомогою обчислювальних машин передбачає можливість отримання у достатній мірі випадкових показників (що є нетривіальним завданням, оскільки електронно-обчислювальна машина працює на основі чітко прописаної логіки та детерміністичного підходу), а також імітацію законів розподілу, що часто використовуються на практиці.

Зазвичай генерування псевдовипадкової послідовності передбачає два етапи[1][2]. На першому генерують псевдовипадкові числа, що мають рівномірний розподіл на відрізку від нуля до одиниці. На другому цю послідовність перетворюють у послідовність, що має заданий закон розподілу.

Для генерування псевдовипадкових чисел, що мають рівномірний розподіл на відрізку від нуля до одиниці використовують методи:

Для перетворення отриманої послідовності у послідовність псевдовипадкових чисел із заданим законом розподілу використовують загальні та спеціальні методи. Серед загальних можна зазначити методи, що базуються на аналітичному перетворенні елементів вихідної послідовності; метод остач та метод, що базується на заміні заданого закону розподілу східчастою функцією. Ці методи придатні для отримання послідовностей з різними типами законів розподілу. До спеціальних належать алгоритми, що дають змогу перетворити вихідну послідовність у послідовність з конкретним законом розподілу. Кожний з таких алгоритмів придатний лише для отримання псевдовипадкових послідовностей із заданим типом розподілу.

Обов'язковим етапом генерування псевдовипадкових чисел є перевірка періодичності й випадковості отриманої послідовності та її відповідності заданому закону розподілу.

Дивись також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Бахрушин В. Є. Математичні основи моделювання систем: Навчальний посібник для студентів. — Запоріжжя, 2008. — 294 с.
  2. Бусленко Н. П. Моделирование сложных систем. — М. : Наука, 1968.