Псевдопластичні рідини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дотичне напруження зсуву.jpg

Рідини псевдопластичні (рос. жидкости псевдопластические; англ. pseudoplastic liquids; нім. pseudoplastische Flüssigkeiten f pl) — модель рідини, що відноситься до неньютонівських, в'язкість якої зменшується при зростанні напруження зсуву і може бути описана емпіричним рівнянням:

,

де:  — дотичне напруження внутрішнього тертя в рідині, [Па];

 — градієнт швидкості у напрямі, перпендикулярному до напряму зсуву, [с−1];
– коефіцієнт пропорційності, [Па·с].
n — константа, що характеризує поведінку рухомої рідини, для псевнопластичних рідин n < 1

Псевдопластичні рідини не мають граничного динамічного напруження зсуву. Екстраполяція напруження зсуву при великих швидкостях на вісь ординат дає відрізок, що, як і в рідині Бінгама, є динамічним напруженням зсуву. Типовими представниками таких рідин є суспензії полімерів з довгими ланцюгами. Ця властивість проявляє себе в таких складних речовинах як лава, кетчуп, кров, фарба лак для нігтів.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]