Псевдотсуга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Псевдотсуга
Douglas Fir in Lassen VNP-750px.JPG
Прибережна псевдотсуга
(P. menziesii subsp. menziesii)
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
(без рангу): Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Соснові (Pinaceae)
Підродина: Laricoideae
Рід: Pseudotsuga
Carrière
Види
Commons-logo.svg Вікісховище: Pseudotsuga

Дуґласія[1][2][3][4], псевдотсу́га чи псевдоцуга[5][6][7] чи (Pseudotsuga) — рід хвойних дерев родини соснових.

Існують 4–6 видів, три в західній Північній Америці та Мексиці і два-три у Східній Азії. Також відома як «ялиця Дугласа», але ця назва може посилатися і тільки на псевдотсугу прибережну (P. menziesii). У 19-му столітті ботаніки не могли класифікувати це дерево через його схожість з деякими іншими хвойними деревами, краще відомими у той час: вони іноді класифікувалися в до родів сосна (Pinus), ялина (Picea), ялиця (Abies), тсуга (Tsuga), і навіть секвоя (Секвоя). Через відмітні шишки, псевдосуги були остаточно розміщені в новому роді Pseudotsuga (тобто «фальшива тсуга») французьким ботаніком Кар'єром у 1867 році. У Європі вирощується чи натуралізований один вид — дуґласія тисолиста (Pseudotsuga menziesii)[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Pseudotsuga // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Гунчак М.С. Дугласія зелена в Україні, 1998
  3. Я.Д. Фучило, М.В. Сбитна Особливості Росту Хвойних Інтродуцентів в Умовах Українських Карпат, 2012
  4. Арборетум Кам’яницького лісництва ДП «Ужгородське лісове господарство». Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 12 липня 2014. 
  5. Л. Ф. Шевченко Насіннєношення та природне поновлення деяких екзотів у Харківській області, Лісівництво та декоративне садівництво, Науковий вісник НУБіП України, 2010 PDF Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.
  6. М.Л. Давидов Нарис Весело-Боковенківського Дендрологічного Парку, 1928
  7. Журнал Інституту ботаніки Академії наук Української РСР, томи 17—19, 1938
  8. The Euro+Med Plantbase Project. 

Посилання[ред. | ред. код]