Психоонкологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Психоонкологія (від психології та онкології) відноситься до психологічної допомоги хворим на рак. Інше визначення — психосоціальна онкологія. Таким чином, психоонкологія - це міждисциплінарна форма психотерапії або клінічної психології, яка стосується психологічних, соціальних та соціально-правових умов, наслідків та побічних ефектів раку.

Психоонкологія як наука[ред. | ред. код]

Психоонкологія як наука, почалася в 1970-х роках з вивчення психосоціальних чинників, які повинні відповідати за розвиток раку (психоімунологія). У цьому сенсі стало відомим твердження, яке було постульоване у 1980-х роках, згідно з яким, ризик раку дуже співвідноситься з певними рисами особистості, котрі зосереджуються в «особистості типу С». «Тип С» являє залежних і переналагоджених людей, які, здається, загальмовані, несамостійні та депресивні і не здатні висловити свої почуття належним чином. Тим часом твердження «ракова особистість» було значною мірою відкинуте наукою. Індивідуальний спосіб життя, наприклад, куріння тютюну, може зробити вирішальний внесок у розвиток раку та вплинути на перебіг захворювання. Оскільки поведінку можна визначити за допомогою психологічних станів, певні риси особистості можуть сприяти розвитку раку, навіть якщо концепція «ракової особистості» зараз вважається неприпустимим спрощенням. Однак ця концепція має певне поширення, і на ній все ще наполягають окремі вчені — але без надійних систематичних доказів. Рональд Гроссарт-Матічек описує безглуздість питання про те, чи існує особистість, яка викликає рак. Замість того, щоби шукати монокаузальні стосунки, він розглядає людину як дуже складну систему, котра намагається створити психічний та фізичний добробут, шляхом самоактивної саморегуляції. Розвиток хвороби є багатофакторною подією. Наприклад, раціонально-антиемоційна поведінка, яка в поєднанні з іншими чинниками ризику, є передвісником раку — з високим ступенем самостійності за відсутності цих факторів ризику, може бути навіть позитивним фактором для здоров'я.

«

«Найкраща терапія раку — це поєднання найсучасніших медичних методів, пропонованих людьми, та допоміжного способу — з найкращою можливою психологічною допомогою». (О. Карл Сімонтон)

«

Психічний стрес через рак[ред. | ред. код]

Від 1990-х років, все частіше обговорюється питання про те, які психологічні стреси чи прояви розладів, можуть розвиватися внаслідок раку, та який вплив вони можуть мати на якість життя постраждалих чи на медико-клінічні аспекти. Тут важливе питання стосується створення та застосування наявних і специфічних для раку, вимірювальних приладів для визначення психологічної коморбідності. Через це, відбувається пошук факторів, які можуть найбільш надійно передбачати супутнє психологічне захворювання — що, своєю чергою, відкриває можливість надання психосоціальної допомоги швидко та на ранній стадії.

Деякі автори припускають, що приблизно третина всіх онкологічних хворих, відчуває психічний розлад в сенсі супутньої патології через сильний психологічний стрес, спричинений основним захворюванням. Сьогодні психологічна допомога хворим на рак, є постійною частиною медикаментозної терапії. Цьому сприяли дослідження, які показали вплив психосоціальної допомоги в догляді, на ймовірність одужання та покращення після раку.

Роль психоонколога[ред. | ред. код]

Що стосується практичної допомоги або терапії, психологічний онколог несе відповідальність за підтримання пацієнта у боротьбі з хворобою за допомогою різних методик, наприклад, шляхом кризового втручання, втручання спрямованого на ресурси, або за допомогою образних процедур та роботи з метафорами. Метою, є посилення компетентності пацієнта впоратися із захворюванням. Наскільки це можливо, особисте соціальне середовище зацікавленої особи, також застосовується. Психоонкологічна допомога повинна забезпечуватися на всіх фазах захворювання, тобто під час гострого лікування, відновлення та, можливо, також під час відходу з життя.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ПСИХООНКОЛОГІЇ. М. В. Маркова, О. В. Піонтковська, І. Р. Кужель. Ел.джерело 2012
  • «ПСИХООНКОЛОГІЯ-2019» – ІІІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ ЗА УЧАСТЮ КАФЕДРИ ЗАГАЛЬНОЇ І МЕДИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ НМУ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ ВІДБУЛАСЯ В НАЦІОНАЛЬНОМУ ІНСТИТУТІ РАКУ 23.09.2019 Ел.джерело
  • Psycho-Oncology / [Holland J. C., Breitbart W. S., Jacobsen P. B. et al.]. — Oxford University press, 2010. — P. 3—12.

Посилання[ред. | ред. код]