Псковська чоловіча гімназія
| Псковська чоловіча гімназія | |
|---|---|
 | |
| Країна |
 Росія |
| 57°48′36″ пн. ш. 28°20′01″ сх. д. / 57.81000000002777739° пн. ш. 28.333800000027778765° сх. д.Координати: 57°48′36″ пн. ш. 28°20′01″ сх. д. / 57.81000000002777739° пн. ш. 28.333800000027778765° сх. д. | |
| Засновано | 1808 |
| Адреса | вулиця Калініна, 5 |
| Сайт | museum1shkola-pskov.narod2.ru |
 | |
 Псковська чоловіча гімназія у Вікісховищі | |
Псковська чоловіча гімназія була утворена з Головного народного училища 2 червня 1808 року[1].
Історія[ред. | ред. код]
Понад 10 років гімназія не мала власної будівлі й розміщувалась у приватних будинках; тільки 1817 року був придбаний дерев'яний будинок. 1827 року гімназія була закрита на 6 років, проте 1 березня 1833 року вона була знову відкрита, причому з 1 травня 1833 при ній почав діяти пансіон для дітей дворян на 30—50 місць. За наказом імператора Миколи I від 1 серпня 1837 року до відомства гімназії була передана Церква Георгія із Взвозу та числилась за нею до 1862 року — до того часу, коли в гімназії було відкрито свою домову церкву[2].
1855 року спеціально для гімназії було зведено триповерхову цегляну будівлю із внутрішнім двором при Георгіївській церкві. З цього будівництва збільшився набір учнів, були організовані 2 бібліотеки: фундаментальна й ученицька.
1911 року навпроти головного корпусу за проектом міського архітектора Едуарда Гермеєра було зведено двоповерхову будівлю для молодших класів. 12 серпня 1915 року тут розмістився Головний штаб Північного фронту — старшокласники продовжували займатись у старій будівлі, а молодші гімназисти займались, у другу чергу, в Маріїнській жіночій гімназії.
1916 року в гімназії навчались: дітей дворян і чиновників — 171, почесних громадян — 42, духовенства — 26, міщан — 158 і селян — 166.
Після 1918 року гімназію було реорганізовано в 1-у єдину трудову школу. Нині це середня школа № 1.
Відомі випускники[ред. | ред. код]
- Костянтин і Георгій Гей (? — 1916)[3]
- Лев Зільбер (? — 1912, зі срібною медаллю)
- Август Летавет[4]
- Микола Сергєєвський (? — 1868, із золотою медаллю)
- Юрій Тинянов (1904–1912, зі срібною медаллю)
Також навчались[ред. | ред. код]
- Володимир Брадіс (виключений 1907 року)
- Веніамін Зільбер (Каверін) (1912–1918)
- Віктор Муйжель
- Володимир Обух (виключений 1888 року)
Директори[ред. | ред. код]
- Микола Іваницький
- Олександр Яхонтов (1858–1867)
- Артемій Готалов-Готліб[5] — прототип Миколи Антоновича Татарінова, одного з найбільш «негативних» героїв роману «Два капітани».
Відомі викладачі[ред. | ред. код]
- Попов Володимир Іванович[6] — російська література
- Студітський Федір Дмитрович[7]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Історія Народного училища починається 22 вересня 1786 року.
- ↑ Церква Святого великомученика Георгія Переможця. (Георгія із Взвозу). Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 29 липня 2012.
- ↑ Випускники… 1916 рік.
- ↑ Летавет Август Андрійович (1893–1984), радянський гігієніст, академік (1950), заслужений майстер спорту СРСР з альпінізму (1946); одна з вершин Тянь-Шаню носить його ім'я.
- ↑ Бірштейн Суєта суєт?. Архів оригіналу за 30 грудня 2013. Процитовано 29 липня 2012.
- ↑ Автор відомої хрестоматії «Отблески»
- ↑ ЕСБЕ (1890–1907).