Псітталея
| Псітталея | |
|---|---|
 | |
| Географія | |
| 37°56′26″ пн. ш. 23°35′17″ сх. д. / 37.9405555555837779° пн. ш. 23.588055555583779° сх. д.Координати: 37°56′26″ пн. ш. 23°35′17″ сх. д. / 37.9405555555837779° пн. ш. 23.588055555583779° сх. д. | |
| Акваторія | Егейське море |
| Група островів | Саронічні острови |
| Площа | 0,375 км² |
| Довжина | 0,475 км |
| Ширина | 1,52 км |
| Країна | |
 Греція | |
| Адм. одиниця | Пірей (ном)[d] |
| Населення |
0 осіб (2011), 74 осіб (1951)[1] |
  Псітталея Псітталея (Греція) | |
 | |
 Псітталея у Вікісховищі | |
Псіталея (грец. Ψυττάλεια) — безлюдний острів у Саронічній затоці неподалік від Пірея. Адміністративно належить до громади (діму) Пірей, що входить в периферійну одиницю Пірей в периферії Аттика.
Площа острова 0,375 км2. На острові знаходиться найбільший в Європі завод з очищення стічних вод[2][3].
Історія[ред. | ред. код]
У 480 р. до н. е. острів Псітталея відіграв важливе значення у битву греків з персами при Саламіні. Напередодні битви на острів було висаджено 400 перських воїнів, проте Арістід на чолі загону гоплітів захопив острів і зробив його плацдармом греків. В ході бою грецький загін знищував, або брав у полон перських воїнів, котрі рятувалися з потопаючих кораблів[4].
У Середньовіччя і до недавнього часу острів називався Ліпсокутали[5] (грец. Λειψοκουτάλι — букв. напів-ложка), оскільки він нагадує половину ложки, якщо дивитися з прилеглої гори Егалео.
У середині XX століття на Псітталеї знаходилася в'язниця Військово-морських сил Греції[6].
Таким чином, частина острова є історичним пам'ятником і охороняється державою. Інша частина в 1990 році була використана під будівництво очисного заводу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Greek census 1951
- ↑ Athens Stock Exchange. Elliniki Technodomiki TEB AE. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 10 січня 2012.
- ↑ Andritz to supply sewage sludge drying system for Athens, Greece. Andritz. Архів оригіналу за 21 травня 2011. Процитовано 10 січня 2012.
- ↑ Суриков И. Е. (2008). Глава II. Аристид: политик вне группировок. Античная Греция: политики в контексте эпохи (рос.). Москва: Наука. с. 122—123. ISBN 978-5-02-036984-9.
- ↑ F.A. Paley. The Tragedies of Aeschylus with an Engl. Comm., by F.A. Paley. с. ad ΠΕΡΣΑΙ 449. Процитовано 10 січня 2012.
- ↑ Alexander Farnsworth. Athens treatment facilities provided offshore engineering challenges. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 10 січня 2012.
|
