Птахи для полювання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Птахи для полювання (мисливські, ловчі) — хижі птахи (беркут, соколи, яструби), які використовуються для спортивної і промислового полювання на звіра і птицю.

Поділяються мисливцями на благородних і неблагородних. Між благородними розрізняються: птиці високого польоту (haut-vol) і птиці низького польоту (bas-vol). До птахів високого польоту відносяться соколи та кречета, що відрізняються властивістю «бити зверху», тобто падати на здобич, хапаючи її в момент удару або ж тільки вражаючи її гострими і твердими напівстиснутими кігтями. До птахів низького польоту відносяться яструби, які ловлять здобич «в навздогін», наздоганяючи її і схоплюючи пазурами (ззаду, зверху, знизу або збоку); внаслідок цього яструби можуть ловити навіть на землі і в кущах (чому вживаються для полювання на кроликів), соколи ж і кречета вимагають повного простору і відкритій місцевості, відмовляючись навіть ловити в кущах. Орли, шуліки, канюки, осоїди, сови та інші хижі птахи вважаються неблагородними, хоча в Китаї і визнавалися кращими птахами для полювання.

Птахи для полювання, здобуті з гнізда пташенятами і вирощені будинку, називаються гніздарями, що злетіли вже з гнізда і спіймані восени або навесні — слетками, а птахи які уже линяли на волі до їх затримання — дікомитами.

Історія[ред. | ред. код]

Полювання з птахами відоме з найдавніших часів, колискою його вважається Центральна Азія; звідси через Персію це полювання перейшло на Балканський півострів, де за часів Олександра Македонського фракійці вже вживали для полювання приручених хижих птахів. Від фракійців полювання з ловчими птахами перейшло на крайній Захід — до кельтів, повсюдне ж поширення його починається лише з епохи великого переселення народів (IV і V ст.); посилившись з часу хрестових походів, полювання ця досягла найвищого ступеня поширеності в XIV столітті, після чого стала падати.

До кінця XIX століття в західній Європі вона зберігалася в Англії, Голландії, Франції і, частково, Німеччини.

Мисливські птахи[ред. | ред. код]

  • Соколи: балабан, сапсан, кречет, підсоколик великий, підсоколик малий;
  • Яструби: яструб великий, яструб малий;
  • Орли: беркут;
  • Сови: пугач, сипуха.

Мисливське знаряддя[ред. | ред. код]

  • Рукавиця — знаряддя, що захищає руку мисливця від кігтів мисливського птаха.
  • Клобук — шкіряний ковпачок на голову мисливського птаха, що закриває йому очі.
  • Вабило — знаряддя з прив'язаних до мотузки одного-двох крил для приманювання мисливського птаха та відбирання у нього здобичі.
  • Опутенки — шкіряні чи суконні кайданки на ноги мисливського птаха.
  • Довжик — ремінець для опутенок для закріплення мисливського птаха на рукавиці.
  • Бубонці — брязкальця для визначення місцезнаходження мисливського птаха, що вилетів за здобиччю.
  • Карабін (вертлюг)
  • Сумка — ємність, вироблена зі шкіри чи тканини, що має форму торбинки, футляра з ручками і служить для перенесення чого-небудь.

Основна інформація[ред. | ред. код]

Мисливських птахів носять на руці, яку захищає рукавиця із замші чи м'якої шкіри. Для перенесення декількох птахів використовують клітку, яку носять на плечах. На ноги мисливських птахів одягають опутенки — шкіряні чи суконні кільця; в опутенки просувають довжик — ремінець для закріплення птаха на рукавиці; на ноги чи хвіст птаха прив'язуються бубонці, щоб він не міг заховатися в кущах зі здобиччю. Перед ловами на голову птахів надягають клобуки — особливі шапочки, які закривають їм очі. У середньовіччя також використовували пишно оздоблені нагрудники і нахвістники для птахів як прикраси. Здобич відбирають у птахів за допомогою вабила, яким також приманюють птаха, що промахнувся.

Крім виймання пташенят з гнізд, ловчих птахів добувають кутнями, туром, ковпачковою сіткою, схватнямі або понцами, причому на приманку («на вспарку») прив'язується голуб або дрібна пташка, а також пугач, до якого з ненависті злітаються днем ​​птаство. Годують (м'ясом і свіжевбитими птахами) пташенят 4-5 разів на день, слетків — 2 рази, а старих птахів 1 або 2 рази. Особливої ​​піклування ловчі птахи вимагають весною, під час «миті», тобто линяння. Приміщення для мисливських птахів повинно бути просторе, світле, тепле і безумовно чисте. Необхідно надати їм можливість руху.

Найсприятливіша для соколиних ловів пора року — осінь, хоча часто лови проводять навесні і влітку. Зазвичай, мисливські птахи потребують відпочинку, тому їх слід використовувати через день, не доводячи до перевтоми.

Законодавча база в Україні[ред. | ред. код]

Усі хижі птахи в Україні підлягають охороні відповідно до Закону України «Про тваринний світ». Тому їх не можна вилучати з природи з метою використання як ловчих птахів. Ще більш жорстко регулюється питання використання видів хижих птахів, занесених до Червоної книги України — за їх вилучення передбачений штраф (компенсація) в розмірі від 48 тис. до 120 тис. грн за одного птаха. Тому законним є використання лише хижих птахів, вирощених у спеціальних центрах. Така практика широко використовується в країнах Західної Європи.