Птахотазові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Птахотазові
Час існування: 200.91–66 млн р. т. (можливо тріас)рання юрапізня крейда
тазова будова у птахотазових (вид зліва)
тазова будова у птахотазових (вид зліва)
Охоронний статус
Скам'янілість
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Птахотазові (Ornithischia)
Seeley, 1888
Підряди
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Ornithischia
EOL logo.svg EOL: 4530715
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 436488
Fossilworks: 91973

Птахотазові (Ornithischia або Predentata) — ряд рослиноїдних динозаврів. Назва птахотазові походить від їхньої птахоподібної будови таза, хоча птахи походять від ящеротазових динозаврів.

З'явилися у тріасі або ранній юрі та зникли після крейдово-палеогенового вимирання. За більш ніж 134 млн років еволюції поширилися по всій земній кулі та утворили багато таксонів. Мали значне морфологічне різноманіття, різні розміри тіл. Найбльш впізнавані представники ряду мали особливі структури черепа або броню з остеодерм.


Опис[ред. | ред. код]

Птахотазові динозаври були дуже різноманітні. Деякі зовсім маленькі, 34 сантиметра у довжину, а деякі, наприклад, ігуанодони — 10 — 15 метрів у довжину.

Цератопси[ред. | ред. код]

У перекладі їх назва означає «рогата морда». У більшості цератопсів були роги і комір. У протоцератопса, наприклад, тільки комір, а у трицератопса — і комір і рога.

Пахіцефалозаври[ред. | ред. код]

Зброєю цих динозаврів були кістяні вирости на голові. Вони були якраз на такій висоті, щоб вдаряти в ногу тиранозавра.

Тиреофори[ред. | ред. код]

У всіх тиреофорів були кістяні пластини та шипи. Назва так і перекладається — «щитоносці».

Стегозаври[ред. | ред. код]

Пластини і шипи вздовж спини[ред. | ред. код]

У них було два ряди кістяних пластин вздовж хребта. Найбільші шипи мав лексовізавр[1] Шипи над плечима у нього сягали 1,2 метра.

Шипи на хвості[ред. | ред. код]

У представників родини стегозаврових були не тільки пластини та шипи вздовж хребта, а й чотири гострих шипа на хвості. Саме за допомогою них ці динозаври захищалися від хижаків.

Хуаянгозавриди[ред. | ред. код]

У представників родини хуаянгозавридів — хуаянгозавра та тоцзянозавра були ще вирости перед плечима.

Анкілозаври[ред. | ред. код]

У цих динозаврів шипи були по всьому тілу. У представників родини нодозавридів броня була відносно слабка. В них ще не було булави на хвості. А от у анкілозавридів була. У евоплоцефала навіть на голові були шипи. Так анкілозавр та евоплоцефал могли перемогти тиранозавра.

Орнітоподи[ред. | ред. код]

Їхня назва перекладається «птахоногі». Ноги у них були, як у птахів. Більшість ігуанодонтів були дуже великі. Гіпсилофодонти та гетродонтозаври були менше.

Гадрозавриди[ред. | ред. код]

Гадрозавриди, або качкодзьобі динозаври, були найкмітливішими з усіх рослиноїдних динозаврів. У них був дзьоб, схожий на качиний.

Зуби[ред. | ред. код]

У анотитана та едмонтозавра було 1,6 тисяч зубів. Вони утворювали єдину поверхню, за допомогої якої могли їсти найжорсткішу рослинну їжу.

Гребінь[ред. | ред. код]

У представників підродини Ламбеозавринів на голові був гребінь. Він був різної форми: у коритозавра, наприклад, півкола на голові, а у паразауролофа — довгий, трубкоподібний, загнутий назад. Його довжина у самців досягала 1,8 метра.

Класифікація[ред. | ред. код]

Таксономія[ред. | ред. код]

Розряди Ліннея згідно з Benton (2004),

Філогенія[ред. | ред. код]

Птахотазові поділяються на дві клади: Щитоносні (Thyreophora) і цераподи (Cerapoda). Щитоносні вміщають стегозавроїдів (Stegosauria) і анкілозавроїдів (Ankylosauria). Цераподи містять маргіноцефалів (Marginocephalia) (цератопси і пахицефалозаври) та орнітоподів.

Ornithischia
   `--Genasauria
      |--Thyreophora
      |  |--Scutellosaurus
      |  `--Thyreophoroidea
      |     |--Emausaurus
      |     `--Eurypoda
      |        |--Stegosauria
      |        `--Ankylosauromorpha
      |           |--Scelidosaurus
      |           `--Ankylosauria
      `--Cerapoda
         |--Stormbergia
         |--Agilisaurus
         |--Hexinlusaurus
         |--Heterodontosauridae
         `--+--Ornithopoda
            `--Marginocephalia
               |--Pachycephalosauria
               `--Ceratopsia

(базальні цераподи згідно з Butler, 2005)

Еволюція[ред. | ред. код]

Першими птахопазовими динозаврами били орнітоподи та лесатозаври

Еволюція цероподів[ред. | ред. код]

Еволюція орнітоподів[ред. | ред. код]

Першими орнітоподами були гетродонтозаври. Вони були невеликі: всього 1, 2 метра у довжину. А наприкінці юрського періоду з'явилося нова група — гіпсилофодонтиди. На початку крейдового періоду з'явилися ігуанодонти. Першими ігуанодонтами були ігуанодонтиди. Від них пішли гадрозавридии, рабдодонтиди, дріозавриди та камптозавриди. Гадрозавриди були найдосконаліші: вони були найкмітливіші рослиноїдні динозаври.

Еволюція маргіноцефалів[ред. | ред. код]

Наприкінці юрського періоду з'явилося нова група — маргіноцефали. Перший маргіноцевал, належав до цератопсів — іньлун. Його вирости на голові більше нагадують пахіцефалозаврів. Але ростальна кістка, що утворює верхню частину дзьоба характерна для цератопсів. Може його слід відносити не до пахіцефалозаврів, не до цкратопсів, а просто до маргиноцефалів. Від нього пішли цератопси та пахіцефалозаври. У пахіцефалозаврів стали розвиватися вирости на голові. Вони стали більше, та добре захищені. А в цератопсів став розвиватися спочатку комір. В середині кркйдового періоду з'явилася нова родина цератопсів — цератопсиди. Вони розділилися на дві підродини — хазмозаврини та центрозаврини. Вони були дуже добре захищені. Трицератопси, наприклад, дожили аж до самого масового вимирання, причому, у величезних кількостях.

Еволюція тиреофрів[ред. | ред. код]

До тиреофорів відносяться два ранні роди динозаврів та клада тиреофороїди. Найдавніший тиреофороїд — сцелідозавр. Можливо, від нього походять стегозаври, а від стегозаврів походять анкілозаври. А можливо, сцелідозавр був предком і стегозаврів і анкілозаврів. Стегозаври виявилися тупиковую гілкою еволюції, та вимерли на початку крейдового періоду, а анкілозаври продовжували еволюціювати. У більш ранніх анкілозаврів — нодозавридів, броня була відносно слабка, але сильніша, ніж у сцелідозавра. Проте, у представників підродини полокантинів вже розвивалися ості й шипи. А від нодозавридів пішли анкілозавриди. У них вже була і булава на хвості, і розвинута броня на спині. У евоплоцефала шипи були навіть на голові. Завдяки цій броні вони могли перемогти й тиранозавра.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ілюстрований атлас. Динозаври: енциклопедія: [пер. з англ.] / авт. тексту М.Аллабі. — К.: Махаон-Україна, 2017. — 192 с.: іл.. Gaia 10: 261—279.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Butler, R.J. 2005. The 'fabrosaurid' ornithischian dinosaurs of the Upper Elliot Formation (Lower Jurassic) of South Africa and Lesotho. Zoological Journal of the Linnean Society 145(2):175-218.
  • Sereno, P.C. 1986. Phylogeny of the bird-hipped dinosaurs (order Ornithischia). National Geographic Research 2(2): 234–256.
    • Ілюстрований атлас. Динозаври: енциклопедія: [пер. з англ.] / авт. тексту М.Аллабі. — К.: Махаон-Україна, 2017. — 192 с.: іл.
    • Атлас динозаврів/С.Девідсон, Л.Паркер, пер. з англ. А. Мішти. — К.: Вид.група КМ-БУКС, 2017. 144 с. :іл.
    • Tyreophora
    • Цератопси
    • Орнітоподи

Посилання[ред. | ред. код]