Пташиний послід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Пташиний послід — продукт життєдіяльності птахів, виділяється з клоаки в момент дефекації. Цінне сильнодіюче добриво. Зазвичай як добриво використовується послід курей, качок, голубів та гусок. Максимально ефективним добривом є голубиний послід[1][2].

Склад[ред.ред. код]

Склад пташиного посліду, %:

  • Вода — 56,6
  • Органічні речовини — 25
  • Азот, N — 1,6
  • Фосфор, P2O5 — 1,5
  • Калій, K2O — 0,8—1
  • Кальцій, CaO — 2,4

Послід голубів, які поселяються в підприємствах пов'язаних з машинобудуванням потрапляє в механізми і відкриті двигуни. Послід синантропних видів птахів покриває опорні конструкції мостів, веж, будівель, трубопроводів, викликає їхній посилену корозію та руйнування. Також від пташиного посліду страждають історичні пам'ятки[3]

Захист птахів[ред.ред. код]

Пташиний послід часто становить небезпеку для самих птахів на ЛЕП, в наслідок замикання тарільчатих ізоляторів, що обумовлює встановлення протипташиних шипів, ізоляцію ділянок можливого перекриття та встановлення електрорепелентного захисту.

Застосування[ред.ред. код]

Пташиний послід за своїм поживними якостями перевершує гній, а по швидкості дії не поступається мінеральним добривам. Пташиний послід швидко втрачає свої цінні речовини, особливо азот. За 1,5—2 місяці зберігання в купах з посліду випаровується більше половини азоту. При швидкому висушуванні або компостуванні втрати азоту можна скоротити. При термічному зневодненні в сушильних установках відбувається знезараження від небажаної мікрофлори (збудників хвороб) і яєць гельмінтів, втрачається схожість насіння бур'янистих рослин. При цьому з 300 кг сирого посліду виходить приблизно 100 кг концентрованого органічного добрива[4].

Також, поширене компостування пташиного посліду з торфом. Бурти, в яких проводиться компостування, рекомендують робити не менше 4 метрів ширини і 2,5—3 метрів висоти, довжина може бути довільною, але мінімальна маса бурту — 200 тонн. При дотриманні цих вимог через 7-12 днів температура всередині бурту піднімається до 60°С. Через 3-4 тижні роблять перелопачування. Через 1-2 місяці отриманий компост можна використовувати як добриво. Компост можна поліпшити, додаючи в нього фосфорні добрива. Для компостування посліду застосовують не тільки торф, але і інші вологопоглинаючі матеріали. Це може бути солома, подрібнені стебла кукурудзи, тирса, подрібнена деревна кора, лігнін, тверді побутові відходи, подрібнена дернина, а також ґрунт та деякі глини (цеоліти і бентоніти). З землею послід компостують у співвідношенні 1:3 або 1:4[4].

Забруднення навколишнього[ред.ред. код]

Відмінною особливістю екологічних правопорушень птахівничих господарств, пов'язаних із забрудненням навколишнього природного середовища, є, як правило, значні обсяги посліду, які щодобово надходять із зон вирощування і утримання птиці. Несанкціоновані звалища і місця зберігання — реальні свідоцтва освіти джерел екологічного неблагополуччя для найближчих поселень, флори і фауни прилеглих територій[5].

Наслідки цих дій при виробництві м'ясної продукції протягом тривалого часу важко усунути. До того ж, вони скорочують доходи птахофабрик через штрафні санкції, а також через шкідливий вплив забруднення на технологію виробництва основної продукції (яєць або м'яса)[5].

Безсистемне зберігання посліду на багато років виводить з господарського обороту орні землі; зливання рідкого посліду на рельєф ґрунту становить серйозну екологічну небезпеку для прилеглих водойм; використання заглиблених накопичувачів для посліду призводить до утворення «послідних озер» без ознак життя флори і фауни[6].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Голубиный помет // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос.)
  2. Сааков С. Г. Оранжерейные и комнатные растения и уход за ними. Наука, 1985
  3. Ильичев В.Д. Управління поведінкою птахів. Біоаккустіческіе репеленти і стимулятори. ras.ru. Російська академія наук. 
  4. а б Безуглова О. С. Помет. Удобрения и стимуляторы роста. Процитовано 2015-02-22. 
  5. а б Лысенко В. П. Экономическая оценка экологического ущерба от загрязнения птичьим помётом // Птицеводство. — М., 2010. — № 12. — С. 45-47.
  6. Лысенко В. П. Проблема переработки помета на птицефабриках – с чего начинать ее решение?. Портал промышленного птицеводства. Процитовано 2016-12-16.