Птолемей IV Філопатор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Птолемей IV Філопатор
Πτολεμαῖος Φιλοπάτωρ
PtolemyIV-StatueHead MuseumOfFineArtsBoston.png
Цар Єгипту
Початок правління: 222 до н. е.
Кінець правління: 204 до н. е.
Попередник: Птолемей ІІІ Евергет
Наступник: Птолемей V Епіфан
Дата народження: 244 до н. е.
Дата смерті: 204 до н. е.
Дружина: Арсіноя III
Діти: 1 син
Династія: Птолемеї
Батько: Птолемей ІІІ Евергет
Мати: Береніка II

Птолемей IV Філопатор (*244 до н. е. —204 до н. е.) — цар Єгипту у 222 до н. е.204 до н. е.. За його правління починається економічний та міжнародний занепад держави. Прізвисько «Філопатор» значить «Той, хто любить батька».

Життєпис[ред.ред. код]

Походив з династії Птолемеїв (Лагидів). Син Птолемея ІІІ Евергета, царя Єгипту, та Береніки II.

Владу успадкував у 222 році до н. е. Втім не мав схильності до зайняття державними справами, віддаючи перевагу розкошам та гулькам. Вирішувати державні питання довірив Сосібію, за одними даними колишньому жерцю, за іншими — стратегу). За порадою Сосібія цар наказав вбити свого дядьку Лісімаха, мати та брата Магаса.

У 219 році до н. е. за наказом Сосібія було спровоковано на повстання колишнього спартанського царя Клеомена III, який користувався популярністю серед грецьких найманців (основи армії Птолемеїв). Побоючись цього впливу Сосібій наказав заарештували Клеомена, а коли той спробував підняти повстання, змусив спартанця накласти на себе руки.

Водночас Сосібій знайшов підтримку у справі впливу на Птолемея IV його коханців Агафокла та Агофоклею, які спустошували царську скарбницю. При цьому міжнародна активність майже припинилася. Єгипте перестав протидіяти посиленню Сирії та Македонії. Війська Птолемеїв намагалися лише утримувати основні фортеці у Малій Азії та островах Егейського моря.

У 219 році розпочалася IV Сирійська війна проти Антіоха III Селевкіда. Спочатку бої тривала у фінікії, Палестині та Келесирії, які до 217 року сирійські війська поступово захопили. Вирішальна битва відбулася у 217 році при Рафії (неподолік від Гази). В ній вперше Птолемеї використали корінних єгиптян (у піхоті). Саме останні сприяли здобуттю перемоги царя Птолемея IV. Після цього єгипетська армія відвоювала міста у Фінікії, Палестині та частині Келесирії. Втім Птолемей Філопатор та Сосібій не наважилися продовжити поход до самої Сирії, щоб повалити владу Антіоха III.

Величені зусилля, спрямовані на протидію Антіоху III, та гультяйській спосіб життя царя призвели з одного боку до фінансової кризи, яка спровокувала соціальну. При цьому єгиптяни відчули свою силу, можливість впливати на політику царства. Незабаром після цих подій розпочалися заворушення у Верхньому Єгипті, які до кінця правління Птолемея IV переросли у велике повстання на чолі із Хургонафором.

По поверненю до столиці Птолемей IV повернувся до колишнього способу життя, справу продовжували вирішувати Сосібій, Агафокл та Агофоклея. За деякий відомостями за їх наказом було отруєно дружину царя. Смерть самого ілопатора викликає підозру в насильницькому характері. Можливо його теж було отруєно.

Родина[ред.ред. код]

Дружина — Арсіноя III (245–204 до н. е.), донька Птолемея III Евергета

Діти:

Джерела[ред.ред. код]

  • Marco Frenschkowski: Ptolemaios IV. Philopator. In: Biographisch-Bibliographisches Kirchenlexikon (BBKL). Band 7, Bautz, Herzberg 1994, ISBN 3-88309-048-4, Sp. 1033–1035.