Пуаїохі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пуаїохі
Myadestes palmeri.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Солітаріо (Myadestes)
Вид: Пуаїохі
Біноміальна назва
Myadestes palmeri
(Rothschild, 1893)
Синоніми
Phaeornis palmeri
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Myadestes palmeri
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Myadestes palmeri
ITIS logo.svg ITIS: 179830
IUCN logo.svg МСОП: 22708583
Fossilworks: 368168

Пуаїохі[2] (Myadestes palmeri) — вимерлий вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae).[3] Ендемік гавайського острова Кауаї.[4]

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 17 см. Верхня частина тіла темно-коричнева, нижня частина тіла сіра, навколо очей світле кільце, під дзьобом темні "вуса". Горло світло-сіре. Дзьоб чорний, лапи рожеві. Молоді птахи пістряві, верхня частина тіла білувато-охриста, нижня частина тіла сіро-коричнева. Виду не притаманний статевий диморфізм.[5]

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Пуаїохі є ендеміком гавайського острова Кауаї. Живе у високогірних тропічних лісах в ярах і поблизу струмків на висоті від 1050 м над рівнем моря. Більша частина популяції мешкає на площі 10 км² в заповіднику Алакаї.[6]

Поведінка[ред. | ред. код]

Зазвичай пуаїохі харчуються ягодами, які становлять 82 % їх звичайного раціону (решта припадає на комах і інших безхребетних).[7] Особливо птахи полюбляють плоди Cheirodendron trigynum, Cheirodendron platyphyllum, Syzygium sandwicense і Broussaisia arguta. Під час сезону розмноження більше 50% раціону припадає на безхребетних.[8] Спів різноманітний, від звичайних трелей до складних хрипів і писків, що нагадують скрип погано змащеного колеса.[9] Самці співають спродовж всього року, однак особливо активізуються в квітні-травні. Гніздування відбувається з кінця березня до початку жовтня. Гнізда розміщуються у заглибинах скель, ховаються серед моху і папороті.[10][11] Будують гнізда лише самки; побудова може тривати тиждень. Лише самички висиджують яйця. В кладці 2 яйця синьо-зеленого кольору, поцяткованого рудувато-коричневими плямками.[12] Інкубаційний період триває 13-15 днів. Після того, як пташенята покриваються пір'ям, піклуватися про них стає батько, тоді як самичка намагається завести другий виводок.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП вважає цей вид таким. що знаходиться на межі зникнення. Популяцію оцінюють в 414-580 птахів; вона вважається стабільною з 1970-тих років. Пуаїохї вразливі перед посухами, ураганами, пожежами, інвазивними хижаками і рослинами. Урядова програма, яка полягала в розведенні птахів в неволі була згорнута, коли серед птахів була помічена ендогамна депресія.[13][14][15]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Myadestes palmeri. 
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). Thrushes (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 18 грудня 2020. 
  4. Berger, Andrew J. (1983). Hawaiian Birdlife (вид. 2nd). Honolulu: University Press of Hawaii. с. 98. ISBN 0-8248-0742-1. 
  5. Collar, N. J. (2005). Puaiohi (Myadestes palmeri). Pp 628-629 in: del Hoyo, J., Elliott, A. & Christie, D. A. eds. (2005). Handbook of the Birds of the World. Vol. 10. Cuckoo-shrikes to Thrushes. Lynx Edicions, Barcelona. ISBN 84-87334-72-5
  6. U.S. Fish; Wildlife Service, Reg. 1. Draft Revised Recovery Plan for Hawaiian Forest Birds, pg 36. Процитовано 1 серпня 2008. 
  7. Richardson and Bowles, F. an J. (1961). Records of the rare forest birds of Kauai, Hawaii. Condor 63: 179–180. JSTOR 1365529. doi:10.2307/1365529. 
  8. U.S. Fish; Wildlife Service, Reg. 1. Draft Revised Recovery Plan for Hawaiian Forest Birds, pg. 37. Процитовано 1 серпня 2008. 
  9. Pratt, H.D. (1979). A systematic analysis of the endemic avifauna of the Hawaiian Islands, PhD thesis, Louisiana State University, Baton Rouge. 
  10. Kepler and Kepler, C.B. and A.K.; Kepler, Angela K (1983). A first record of the nest and chicks of the small Kauai thrush. Condor 85 (4): 497–499. JSTOR 1367996. doi:10.2307/1367996. 
  11. Snetsinger et al. (1999). Puaiohi (Myadestes palmeri). In The Birds of North America, No. 461 (A. Poole and F. Gill, eds.). The Birds of North America, Inc., Philadelphia, PA.
  12. Berger, Andrew J. (1972). Hawaiian Birdlife. University Press of Hawaii. ISBN 978-0824802134. 
  13. U.S. Fish and Wildlife Service. Puaiohi-Species Profile. Процитовано 1 серпня 2008. 
  14. Roberts, Pauline. Measuring Success:Lessons Learned from the Puiaohi (Myadestes palmeri). Процитовано 31 липня 2008. 
  15. Birdlife International. Puaiohi-Birdlife Species Factsheet. Процитовано 1 серпня 2008.