Публій Корнелій Сципіон Назіка Серапіон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Публій Корнелій Сципіон Назіка Серапіон

Publius Cornelius Scipio Nasica Serapio

Народився 181 до н. е.
Пергам
Помер 132 до н. е.
Пергам
Громадянство/підданство Стародавній Рим
Діяльність політик і військовослужбовець
Посада консул Римської Республіки[d] і давньоримський сенатор[d]
Батько Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул
Діти Публій Корнелій Сципіон Назіка Серапіон[1]

Пу́блій Корне́лій Сципіо́н Назіка Серапіо́н (лат. Publius Cornelius Scipio Nasica Serapio; близько 182 до н. е. — великий понтифік впродовж 141 до н. е. — 132 до н. е., консул 138 до н. е. разом з Децимом Брутом.

Агномен Серапіон надав йому трибун Г. Куріацій за те, що Публій Корнелій був схожий на учасника жертвопринесень Серапіона. Брав участь в убивстві Тиберія Гракха. За Плутархом — перший, хто порушив закон постійного перебування в Італії. Для того, щоб уберегтися від помсти популярів був посланий сенатом в Азію. Помер у Пергамі.

Біографія[ред.ред. код]

Походження[ред.ред. код]

Публій Корнелій належав до одного з найбільш авторитетних і розгалужених патриціанських родів Риму — Корнеліїв. Когномен Сципіон (Scipio) античні письменники вважали походженням від слова «посох»: «Корнелій, який [свого] ​​тезку — батька, позбавленого зору, направляв замість посоха, був прозваний Сципіоном і передав це ім'я нащадкам». Першого носія цього когномена звали Публій Корнелій Сципіон Малугінен; звідси було зроблено припущення, що Корнелії Сципіони були гілкою Корнеліїв Малугіненів.

Засновником гілки Сципіонів Назік став дід Публія, що носив те ж ім'я, консул 191 року до н. е. Він першим отримав прізвисько Назіка (лат. Nasica — «гостроносий»), що закріпилося за його нащадками як другий когномен. Публій старший був сином Гнея Корнелія Сципіона Кальва й відповідно двоюрідним братом Публія Корнелія Сципіона Африканського. Його сином і батьком Назіка Серапіона був Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул, дворазовий консул, який одружився зі своєю кузиною Корнелією Старшою. Таким чином, Серапіон був онуком Сципіона Африканського; його двоюрідними братами по крові були Тіберій і Гай Семпронії Гракхи, а двоюрідним братом по усиновленню — Публій Корнелій Сципіон Еміліан.

Ранні роки[ред.ред. код]

Визначаючи дату народження Публія Корнелія, дослідники виходять з двох обставин. З огляду на вимоги закону Віллія й дату консулату, Назіка Серапіон мав народитися не пізніше 181 року до Р. Х. При цьому, згідно з Полібієм, обидві дочки Сципіона Африканського вийшли заміж після смерті батька, тобто не раніше, ніж в 183 році до Р. Х. Відповідно Публій народився в 182 або 181 році.

Перша згадка в джерелах про Назіка Серапіона відноситься до 149 року до Р. Х., коли ще був живий його батько. Імовірно в якості військового трибуна Публій знаходився в армії Манія Манілія, що висадилася в Африці, щоб почати війну проти Карфагена. Пуни ще сподівалися закінчити справу миром, а тому виявляли готовність прийняти будь-які умови. Тоді консули зажадали видати всю зброю, а щоб прийняти її, направили в Карфаген Назіка і його кузена, Гнея Корнелія Сципіона Іспана. Ці посланці вивезли з міста в цілому 200 тисяч одиниць зброї, 2 тисячі катапульт і «безліч стріл і дротиків». Проте незабаром почалася війна, що закінчилася через три роки руйнуванням Карфагена.

Відомо, що пізніше Публій Корнелій невдало претендував на еділітет. Марк Туллій Цицерон називає Назіка в числі видатних політиків, які не змогли отримати цю магістратуру (в тому числі був і Гай Марій), а подробиці розповідає Валерій Максим. Згідно з автором, під час виборчої кампанії Публій Корнелій потиснув руку одному селянину і, оскільки долоня була міцною і жорсткою від селянської роботи, вирішив пожартувати: він запитав, чи не на руках той ходить. Цей жарт здався, як власникові міцної руки, так і більшості інших представників сільських триб, проявом образливого патриціанської зарозумілості, і в результаті Назіка зазнав поразки на виборах. Дата цих подій невідома.

Відповідно до вимог закону Віллія, Публій Корнелій повинен був не пізніше 141 року до Р. Х. обіймати посаду претора. Аппіан згадує якогось Корнелія, який «пішов війною на пеонів»; «Нещасливий результат його походу вселив всім італійцям великий страх». Невідомо коли це відбувалося і про якого саме Корнелія йде мова. Існує гіпотеза, що саме Назіка приблизно в 141 році до Р. Х. керував під час своєї претури Македонією і там зазнав поразки, причому не від пеонів, а від скордисків.

Приблизно тоді ж, близько 141 року до Р. Х. помер батько Публія Корнелія. Назіка молодший був обраний на його місце верховного понтифіка; відомо, що в цей момент він знаходився не в Римі й став, таким чином, першим з тих, кого заочно обрали на цю посаду.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • William Smith, Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology, 1, Boston: Little, Brown and Company, Vol.3 pag.750 n.24 (англ.)
  • Аппіан, Punica, 80 n.c., I 16 (лат.)
  • Валерій Максим IX 14 (лат.)
  • Плутарх, Vitaе de Tiberius Gracch, 21. (лат.)
  • Пліній Старший, vii 10 (лат.)
  • Manuel Dejante Pinto de Magalhães Arnao Metello e João Carlos Metello de Nápoles, Metellos de Portugal, Brasil e Roma, Torres Novas, 1998