Публій Ліциній Красс Муціан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Ліциній Красс.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Ліциній Красс Дів.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Публій Ліциній.
Публій Ліциній Красс Муціан
лат. Publius Licinius Crassus Mucianus
Ім'я при народженні лат. Publius Mucius Scaevola
Народився 180 до н. е. або не пізніше 169 до н. е.
Стародавній Рим
Помер 130 до н. е. або 130 до н. е.[1]
невідомо
·загиблий у бою
Країна Стародавній Рим
Діяльність давньоримський політик, давньоримський військовий
Суспільний стан шляхтич[d][1]
Посада едил, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2][3]
Рід Licinii Crassid
Батько Публій Муцій Сцевола[3][1][1] або Публій Ліциній Красс
Мати Liciniad
Брати, сестри Публій Муцій Сцевола[1][1]
У шлюбі з Clodiad[4]
Діти Ліцинія Красса Молодша[1][1], Ліцинія Старша[1][1] і Публій Ліциній Красс Дівіт

Пу́блій Ліци́ній Красс Муціа́н (лат. Publius Licinius Crassus Mucianus), також відомий як Публій Ліциній Красс Дів Муціан (лат. Publius Licinius Crassus Dives Mucianus, 182—130 роки до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, великий понтифік з 132 до 130 року до н. е.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з родини нобілів Муціїв. Син Публія Муція Сцеволи, консула 175 року до н.е, та Ліцинії, доньки Публія Ліцинія Вара. Втім за невідомих обставин й коли був усиновлений Публієм Ліцинієм Крассом Дівом, консулом 205 року до н. е. Звідси його ім'я — Публій Ліциній Красс Муціан.

Про його діяльність до 132 року до н. е. мало відомостей. Він був прихильників роду Клавдієв Пульхрів, породичався з ними. Також він підтримував реформи Тіберія Семпронія Гракха. У 132 році до н. е. після смерті великого понтифіка Публія Корнелія Сціпіона Назіки Серапіона новим головою колегії понтифіків обрано Муціана.

Наступного — 131 року до н. е. — його обрано консулом разом з Луцієм Валерієм Флакком, жерцем-фламіном Марса. Під час своєї каденції домігся прийняття свого закону, що дозволяв в дні календ, нон і нундін витрачати на їжу 30 асів, а в інші дні споживати не більше 3 фунтів (близько 980 грамів) сухого та копченого й 1 фунта (327,4 грама) солоного м'яса.

Того року почалося повстання Аристоніка у колишньому Пергамському царстві. Муціан не допустив спробу свого колеги Флакка відправитися на війну проти пергамців. Флакк не мав права залишати Італію, тому що був жерцем. Утім за згодою сенату та народу сам Муціан вирушив на війну проти Аристоніка. Це був перший випадок, коли великий понтифік добровільно залишив Італію (його попередник Серапіон був вигнаний). Проте у війні з Аристоніком Муціан зазнав невдачі — був розбитий у 130 році до н. е. при фортеці Левкаї (поблизу Смірни) й загинув.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Клавдія, донька Гая Клавдія Пульхра, консула 177 року до н. е.

Діти:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и к л м Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  3. ↑ а б Любкер Ф. Licinii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 768–772.
  4. ↑ http://www.strachan.dk/family/claudius_patrician.htm

Джерела[ред. | ред. код]

  • Friedrich Münzer: Licinius 72). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XIII,1, Stuttgart 1926, Sp. 334—338. (нім.)
150:Тит Квінкцій Фламінін та Маній Ацилій Бальб - 149: Луцій Марцій Цензорін та Маній Манілій - 148: Спурій Постумій Альбін Магн та Луцій Кальпурній Пізон Цезонін - 147: Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший та Гай Лівій Друз - 146: Гней Корнелій Лентул та Луцій Муммій - 145: Квінт Фабій Максим Еміліан та Луцій Гостілій Манцін - 144: Сервій Сульпіцій Гальба та Луцій Аврелій Котта - 143: Аппій Клавдій Пульхр та Квінт Цецилій Метелл Македонський - 142: Луцій Цецилій Метелл Кальв та Квінт Фабій Максим Сервіліан - 141: Гней Сервілій Цепіон та Квінт Помпей - 140: Гай Лелій Сапіенс та Квінт Сервілій Цепіон - 139: Гней Кальпурній Пізон та Марк Попіллій Ленат - 138: Публій Корнелій Сципіон Назіка Серапіон та Децим Юній Брут Галлекський - 137: Марк Емілій Лепід Порціна та Гай Гостілій Манцін - 136: Луцій Фурій Філ та Секст Атілій Серран - 135: Сервій Фульвій Флакк та Квінт Кальпурній Пізон - 134: Публій Корнелій Сципіон Еміліан Африканський Молодший (2-й раз ) і Гай Фульвій Флакк - 133: Публій Муцій Сцевола та Луцій Кальпурній Пізон Фругі - 132: Публій Попіллій Ленат та Публій Рупілій - 131: Публій Ліциній Красс Муціан та Луцій Валерій Флакк - 130: Луцій Корнелій Лентул та Марк Перперна, суффект - Аппій Клавдій Пульхр - 129: Гай Семпроній Тудітан та Маній Аквілій - 128: Гней Октавій та Тит Анній Луск Руф - 127: Луцій Кассій Лонгін Равілла та Луцій Корнелій Цинна - 126: Марк Емілій Лепід та Луцій Аврелій Орест
VIII століття до н. е.
712 рік до н. е.: Нума Марцій
VI століття до н. е.
509 до н. е.: Гай Папірій
V століття до н. е.
449 до н. е.: Квінт Фурій  · 431 до н. е.: Авл Корнелій Косс  · 420 до н. е.: Спурій Мінуцій
IV століття до н. е.
III століття до н. е.
II століття до н. е.
I століття до н. е.
99-89 до н. е.: Гней Доміцій Агенобарб  · 89-82 до н. е.: Квінт Муцій Сцевола  · 81-63 до н. е.: Квінт Цецилій Метелл Пій  · 63-44 до н. е.: Гай Юлій Цезар  · 44-13 до н. е.: Марк Емілій Лепід  · 12 до н. е.: Октавіан Август
I століття до н. е. - IV століття
з 12 до н. е. до 376 року: римські імператори
з 642 року по наш час носіями титулу є Римські папи;
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Публій_Ліциній_Красс_Муціан&oldid=42247094