Публій Муцій Сцевола (консул 133 року до н. е.)
| Публій Муцій Сцевола | |
|---|---|
| Народився | 180 до н. е.[1]  Стародавній Рим |
| Помер | не пізніше 114 до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | правник, письменник, адвокат, давньоримський політик, давньоримський військовий |
| Суспільний стан | шляхтич[d][1] |
| Посада | народний трибун, Pontifex Maximus, давньоримський сенатор[d][2] і консул[2] |
| Конфесія | давньоримська релігія |
| Рід | Mucii Scaevolaed |
| Батько | Публій Муцій Сцевола[1][1] |
| Мати | Liciniad |
| Брати, сестри | Публій Ліціній Красс Муціан[1][1] |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Квінт Муцій Сцевола[1][1] |
Публій Муцій Сцевола (лат. Publius Mucius Scaevola; 180 — 115 до н. е.) — політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, видатний правник й красномовець, консул 133 року до н. е., великий понтифік з 130 до 115 року до н. е.
Походив з роду нобілів Муціїв. Син Публія Муція Сцеволи, консула 175 року до н. е., та Ліцинії, доньки Публія Ліцинія Вара.
З молодості займався юридичними науками, вивчав красномовство. У 141 році до н. е. став народним трибуном; у 136 році до н. е. — претором Риму. У 133 році до н. е. його обрано консулом разом з Луцієм Кальпурнієм Пізоном Фругі. Консультував Тіберія Семпронія Гракха стосовно його земельних законопроєктів — і тому під час дискусій щодо цих законопроетів діяв нерішуче, не намагався зашкодити їхньому прийняттю.
У 130 році до н. е. став великим понтифіком після смерті свого брата Публія Муціана. На цій посаді Сцевола зробив величезну працю, об'єднавши усі аннали, що випускалися колегією понтифіків, у «Великі аннали». Ця праця складалася з 80 книг.
Окрім цього Сцевола не полишав адвокатської практики та зайняття юридичними науками. Випустив декілька праць, які у 131 році до н. е. об'єднав у збірку з 10 книг. Він вважається одним із засадничих римського цивільного права.
- William Smith (Hrsg.): Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology. C. Little and J. Brown, Boston 1870, Band 3, S. 732 (англ.)
| VIII століття до н. е. | 712 рік до н. е.: Нума Марцій |  |
|---|---|---|
| VI століття до н. е. | 509 до н. е.: Гай Папірій | |
| V століття до н. е. | ||
| IV століття до н. е. | 397 до н. е.: Марк Фослій Флакцінатор · 390 до н. е.: Марк Фабій Амбуст · 332-304 до н. е.: Публій Корнелій Калусса · 304-? до н. е.: Луцій Корнелій Сципіон Барбат | |
| III століття до н. е. | 254-243 до н. е.: Тиберій Корунканій · 243-221 до н. е.: Луцій Цецилій Метелл · 221-213 до н. е.: Луцій Корнелій Лентул Кавдін · 213-200 до н. е.: Публій Ліциній Красс Дів | |
| II століття до н. е. | 199-183 до н. е.: Публій Ліциній Красс Дів · 183-180 до н. е.: Гай Сервілій Гемін · 180-152 до н. е.: Марк Емілій Лепід · 152-150 до н. е.: Гай Скрибоній Куріон · 150-141 до н. е.: Публій Корнелій Сципіон Назіка Коркул · 141-132 до н. е.: Публій Корнелій Сципіон Назіка Серапіон · 132-130 до н. е.: Публій Ліциній Красс Муціан · 130-115 до н. е.: Публій Муцій Сцевола · 114-103 до н. е.: Луцій Цецилій Метелл Далматік · 103-100 до н. е.: Гней Доміцій Агенобарб | |
| I століття до н. е. | 99-89 до н. е.: Гней Доміцій Агенобарб · 89-82 до н. е.: Квінт Муцій Сцевола · 81-63 до н. е.: Квінт Цецилій Метелл Пій · 63-44 до н. е.: Гай Юлій Цезар · 44-13 до н. е.: Марк Емілій Лепід · 12 до н. е.: Октавіан Август | |
| I століття до н. е. - IV століття | з 12 до н. е. до 376 року: римські імператори | |
з 642 року по наш час носіями титулу є Римські папи; | ||
|
Це незавершена стаття про особу Стародавнього Риму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в г д е ж и Digital Prosopography of the Roman Republic
- ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3