Перейти до вмісту

Публій Петроній Турпіліан (консул 61 року)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Публій Петроній Турпіліан
лат. Publius Petronius Turpilianus Редагувати інформацію у Вікіданих
Народивсяміж 18 та 25
Помер68
·самогубство
КраїнаСтародавній Рим Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, військовий очільник
Посадаординарний консул
Термін61 рік
ПопередникНерон Клавдій Цезар Август Германік
НаступникПублій Марій
РідПетронії
БатькоПублій Петроній
МатиПлавтія
Брати, сестриПетронія і Петроній Арбітр Редагувати інформацію у Вікіданих

Публій Петроній Турпіліан (лат. Publius Petronius Turpilianus; між 18 та 25 — 68) — державний та військовий діяч Римської імперії, консул 61 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду нобілів Петроніїв. Син Публія Петронія, консула-суффекта 19 року, та Плавтії. Про молоді роки мало відомостей. Завдяки родинним зв'язкам зробив гарну кар'єру.

У 61 році його було обрано ординарним консулом разом з Луцієм Юнієм Цезеннієм Петом. У червні його змінив консул-суффект Гней Педаній Фуск Салінатор.

З 61 до 63 року як імператорський легат-пропретор керував римською провінцією Британія. Завершив придушення залишків повсталих загонів після загибелі Боудіки. Своєї м'якою позицією до бритських племен зумів заспокоїти провінцію. У 63 році його було призначено одним з кураторів акведуків, відповідальним за водопостачання Рима.

У 65 році, під час змови Гая Кальпурнія Пізона, зберіг вірність імператорові Нерону. За це останній надав Петронію тріумфальні значки. У 68 році очолив армію для придушення повстання Гальби проти Нерона. Під час походу прийшла звістка проти загибель Нерона, тому війська перейшли на бік супротивника, а Гальба наказав Петронію накласти на себе руки.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • William Smith (ed) (1870), Dictionary of Greek and Roman Biography and Mythology Vol 3 p. 1192 (англ.)