Публічна дипломатія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Публічна дипломатія — це цілеспрямована міжнародна та іноземна діяльність держави через підконтрольні або фінансовані нею установи та організації щодо здійснення інформаційного впливу на думку і поведінку населення зарубіжних країн у контексті її зовнішньополітичних національних інтересів[1].

Публічна дипломатія також розуміється як одна зі складових стратегічних комунікацій, на яку покладено ключове завдання — формування іміджу держави та її інституцій на міжнародному рівні, закріплення значимих брендів у глобальному інформаційному просторі[2].

Феномен публічної дипломатії не є зовсім новим явищем, особливої актуальності в науковій думці дана проблематика набуває протягом останніх 20–30 років. Родоначальниками публічної дипломатії є США, а з часу своєї появи у 60-ті роки ХХ століття зазначена концепція отримала загальне розповсюдження[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Нестерович В.Ф. (2016). Іноземне мовлення США у системі американської публічної дипломатії. 7-8: Віче 2016. с. 32–36. 
  2. Мачикова М. К. (2017). Розбудова іміджу силових відомств як інструмент публічної дипломатії. Інформаційна безпека людини, суспільства, держави. - 2017. с. 96–104. 
  3. Гуцал С. А. [in Ukrainian Публічна дипломатія та стратегічні комунікації: концептуальні засади взаємозв’язку та взаємодії]. 

Література[ред. | ред. код]

  • Дипломатія публічна // Українська дипломатична енциклопедія: у 2 т. / Київ. нац. ун-т імені Тараса Шевченка, Ін-т міжнар. відносин ; [редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін.]. — Київ: Знання України, Т. 1. — 2004. — С. 334