Публічна школа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Публічна школа — зазвичай (в різних країнах) школа (початкова або середня), яка контролюється і фінансується державою (за рахунок стягнутих з населення податків), і освіта в якій безкоштовна.

За країнами[ред. | ред. код]

Австралія[ред. | ред. код]

Державні школи (також звані публічними школами) безкоштовні для громадян Австралії, що постійно проживають в країні, приватні ж школи зазвичай платні. Державні школи в Австралії можуть бути поділені на дві категорії: відкриті і конкурсні (англ. Selective school). Відкрита школа приймає без обмеження всіх з встановленого їй урядом району. У державних школах навчаються близько 65 % всіх австралійських школярів, а решта приблизно 34 % — у католицьких і приватних школах. Державні школи в Австралії світські. Незалежно від того, чи є школа частиною державної системи освіти, вона зобов'язана дотримуватися певних рамок навчальної програми, встановлених для її штату або території. Встановлена ​​програма, проте, забезпечує деяку гнучкість в навчальному плані, так щоб при бажанні шкіл в них могли вивчатися такі предмети, як релігія. Більшість австралійських школярів носять шкільну форму.

Велика Британія[ред. | ред. код]

У Великій Британії термін «державна школа» означає школу, яка фінансується державою і безкоштовна для учнів. А так звані публічні школи — це один з різновидів шкіл, які є незалежними від держави і є платними.

Нідерланди[ред. | ред. код]

Державні школи в країні управляються муніципальними органами або призначаються знову ж муніципалітетами керуючими комітетами. При цьому більшість шкіл в Нідерландах — 60 % — є приватними; приватні школи зазвичай управляються асоціаціями або фондами.

Росія[ред. | ред. код]

Перші державні школи в країні були засновані Катериною Другою в 1786 році. У царській Росії державні школи були в підпорядкуванні або безпосередньо міністерству народної освіти, або (в разі професійних шкіл) навчальним відділам профільних міністерств. У недержавних же шкіл були свої внутрішні органи управління — піклувальні ради.

Після Жовтневого перевороту нова радянська держава вирішила зосередити управління освітою в в своїх руках. У прийнятому в грудні 1923 році новому статуті Єдиної трудової школи (ЄТШ) вже прямо говорилося, що «існування приватних шкіл не допускається»