Пугачівка (Млинівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Пугачівка
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Млинівський
Рада/громада Пугачівська сільська рада
Код КОАТУУ 5623887601
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1545
Населення 1065
Площа 30,3 км²
Густота населення 35,15 осіб/км²
Поштовий індекс 35134
Телефонний код +380 3659
Географічні дані
Географічні координати 50°34′01″ пн. ш. 25°37′09″ сх. д. / 50.56694° пн. ш. 25.61917° сх. д. / 50.56694; 25.61917Координати: 50°34′01″ пн. ш. 25°37′09″ сх. д. / 50.56694° пн. ш. 25.61917° сх. д. / 50.56694; 25.61917
Середня висота
над рівнем моря
221 м
Місцева влада
Адреса ради 35134, Рівненська обл., Млинівський р-н, с. Пугачівка, вул. Нова, 1, тел. 7-13-42
Карта
Пугачівка is located in Україна
Пугачівка
Пугачівка
Пугачівка is located in Рівненська область
Пугачівка
Пугачівка

Пугачі́вка — село в Україні, в Млинівському районі Рівненської області. Населення становить 1065 осіб.

У селі розташована ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Історія села[ред.ред. код]

Старожили стверджують, що в давнину село Пугачівка називалося Листв'янкою, інша версія — Шелестянкою. Під час турецько-татарських набігів село було спустошене, старих людей і малих дітей загнали в церкву, яка стояла на великому пагорбі і спалили, а молодь забрали в неволю. З тих пір на тому місці «виріс» кам'яний хрест, який стоїть і понині.

Село Великі Дорогостаї вперше згадується під назвою Дорогостаї в акті опису Луцького замку від 1545 р. В переліку городень Луцького замку згадується «городня пана Миколая Кухмистровича з Дорогостай», нижче була розділена паном Василем Тишковичем «на маєтки пана Миколая Кухмистровича Дорогостаї і Романово».

У центрі Великих Дорогостаїв розташована Пугачівка, поруч трохи на північ Боярка, біля Боярки на схід знаходиться долина, через яку протікає річка Дійниця, за річкою на підвищенні проти Боярки — Турецька Гора, поруч знаходиться Червона Гора. Три кілометри на захід від Боярки розташована Московщина, а на сході від Великих Дорогостаїв — Новини.

Щодо походження назви Боярка (нині частина села Пугачівка), то на тутешній місцині відбувалися бої між турецькими і російськими військами. Командували російськими частинами бояри. Бояринами стали називати і тих вояків, котрі з різних причин залишилися тут на постійне помешкання. Звідси і походить назва села — Боярка.

Інша версія стосовно назви така: ще за часів Івана Грозного кілька боярів — втікачів, побоюючись царського гніву та розправи за провини, оселилися у «глухому місці». Відповідно пізніше селище назвали Бояркою.

Щодо походження села Пугачівки ходять такі легенди: село було оточене лісом, в якому водилося багато птахів пугачів, які вночі лякали людей. Цікавими з топонімічної точки зору є також назви: Коліно — частина села, яку подарував поміщик Ян Дорогостаївський своєму синові Миколі. Попівський ліс — ліс, що належав церкві, урочище Гори — горбиста місцевість, Понікарський горб — місцина належала послу Понікарському.

У роки першо світової війни у цій місцині з 1915 р. по 1916 р.стояв австро-російський фронт. На час війни більшість жителів покинули село. Повернувшись, побачили багато згарищ і трупів, яких захоронили у братську могилу на цвинтарі с. Червона гора. У цій могилі зайшли спокій і 20 загиблих, поховання яких знайшов на своєму городі чех Валента. У 1960 р. було знайдено нове захоронення часів Першої світової війни, були знайдені солдатські речі, медальйон, записну книжку австрійського офіцера.

Радянську владу проголосили в селі у січні 1918 року.

У 1924—1928 рр. в Пугачівці широко розгорнуло свою діяльність місцеве товариство «Просвіта», ініціатором та духовним наставником якого був отець Петро Тарнавський (колишній полковник петлюрівської армії, очолював парафію 42 роки). В селі працював драматичний гурток, хоча влада вимагала «при кожній просьбі на дозвіл даної п'єси, на якій повинен бути напис польської влади, що та п'єса сцензурована». Просвітяни Пугачівки були одними з найактивніших у справі утвердження національної культури і в 30-ті рр.. ХХ ст.. У дубенській газеті «Надія» від 15 квітня 1934 р. вміщено інформацію з нагоди святкування пам'яті про Т. Г. Шевченка (тут річницю Шевченка вшановували щорічно). Заходи, які були проведені гуртківцями: відправлення панахиди і служби Божої на українській мові.

У роки Другої світової війни чимало мирних жителів загинуло, не повернулися з фронту, 69 чоловік відправлено на каторжні роботи до Німеччини. Встановлений обеліск односельцям, котрі загинули, нагадує про страшне воєнне лихоліття. Серед односельців, які повернулися з фронту були: Тадай Арсен Васильович, Дейнека Андрій Кирилович, Жарчинський Петро Романович, Харчук Арсен Іванович, Балас Василь Ісаакович та інші.

Післявоєнний період характеризувався розбудовою сільськогосподарських артілей у населених пунктах. У Пугачівці, прагнули заснувати колгоспще з 1940 р. Назвали його в честь Тараса Шевченка. Очолив господарство Микола Миронович Балас, котрий опісля разом із дев′ятьма односельцями став жертвою нацистів.

На кінець 1948 р. жителі сіл Червона гора і Турецька гора створили артіль ім. Димитрова, а селяни Пугачівки — артіль ім. Котовського. У 1951 р. відбулося об′єднання боярського господарства з колгоспом ім. Димитрова. До ім. Чапаєва у 1958 р. приєдналися також ім. Котовського приєдналися також ім. Котовського (Пугачівка) та ім. Готвальда (с. Московщина), у 1960 р. колгосп «Світанок» (с. Новини) Пугачівка у своїй пам'яті зберігає ще одну цікаву подію: у 1970 р. тут побував знаменитий диктор Юрій Левітан, котрий у 1941 р. по радіо оголошував про початок Великої Вітчизняної війни.

Населення[ред.ред. код]

Дворів — 305, Населення — 859

Органи влади[ред.ред. код]

Пугачівська сільська рада . У підпорядкуванні села: Московщина, Новини. Сільський голова: Тивонюк Василь Євгенович (2015 р.)

Підприємства[ред.ред. код]

Підприємство «Промінвесбуд». ПП «Червона гора»

Освіта[ред.ред. код]

  • Пугачівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Млинівської районної ради Рівненської області
  • Пугачівський дошкільний навчальний заклад «Сонечко»

Культура[ред.ред. код]

Будинок культури села Пугачівка[ред.ред. код]

Публічно-шкільна бібліотека села Пугачівка[ред.ред. код]

В 1955 році Антон Федорович Гацик (голова колгоспу) вирішує заснувати бібліотеку. Ініціативу підтримує Кононов Михайло Антонович (голова сільської ради) і виділяє невеличку кімнату в приміщенні сільської ради.

Першим бібліотекаром стає Галина Олексіївна Гацик

У 1960 році головою колгоспу призначено Яковенка Володимира Панасовича. За його вказівкою будують будинок культури на честь 50-річчя Великого Жовтня. Під бібліотеку Володимир Панасович виділяє гарне велике приміщення в будинку культури. І з 1961 року починає працювати зовсім нова бібліотека, бібліотекаром якої стає Олександра Василівна Яковенко.

В 1971 році головою колгоспу стає Микола Степанович Шумивода, а посаду бібліотекара займає Антоніна Василівна Адамчук. Окрім видачі літератури, в бібліотеці проводяться цікаві тематичні вечори, свята, години поезії, літературні альманахи.

У шкільній бібліотеці

В 2004 році сільську бібліотеку об'єднують з шкільною.

З 2008 року Публічно-шкільну бібліотеку очолює Оксана Володимирівна Дейнека.

У 2010 році бібліотека перемогла в рамках конкурсу «Організація нових бібліотечних послуг з використанням доступу до Інтернету» від програми «Бібліоміст» вона отримала 2 комп′ютера з підключенням до мережі Інтернет, принтер і сканер. Бібліотека працює за краєзнавчим напрямком. В бібліотеці збираються матеріали по даному напрямку, створюються буклети: («Гордість мого села»), («Своє життя я вишила нитками»), та тематичні заходи («Моя земля — земля моїх батьків», «Україно, ластівко моя, ти мій спокій, ти моя турбота»).

З 2011 року в бібліотеці працює клуб за інтересами «Інтернет-чомучки». Під час занять учасники клубу навчаються основам комп'ютерної грамотності та навичкам роботи в мережі Інтернет.

Нині бібліотека розміщена в приміщенні будинку культури та школи. Фонд налічує понад 11 тисяч документів. Обслуговується 570 читачів.

Релігія[ред.ред. код]

  • Свято-Миколаївська громада української православної церкви Київський патріархат.

Священник: отець Роман (Войтович Руслан Йосипович)

  • Релігійна громада євангельських християн — баптистів

Література[ред.ред. код]

  • Цимбалюк Є. П. Млинівщина на межі тисячоліть: Фрагменти літопису від давнини до сьогодення. — Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2001. — С. 146—150.
  • Dorohostaje Wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1900. — T. XV, cz. 1 : Abablewo — Januszowo. (пол.) — S. 431. (пол.)

Посилання[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.