Пудлівці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пудлівці
Краєвиди села Пудлівці
Краєвиди села Пудлівці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Кам'янець-Подільський район
Громада Гуменецька сільська громада
Код КОАТУУ 6822481003
Основні дані
Засноване 1460
Населення 785
Площа 1,519 км²
Густота населення 516,79 осіб/км²
Поштовий індекс 32342
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°43′30″ пн. ш. 26°32′31″ сх. д. / 48.72500° пн. ш. 26.54194° сх. д. / 48.72500; 26.54194Координати: 48°43′30″ пн. ш. 26°32′31″ сх. д. / 48.72500° пн. ш. 26.54194° сх. д. / 48.72500; 26.54194
Місцева влада
Адреса ради 32340, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с.Голосків, вул.Коцюбинського,8 , тел. 9-10-21
Карта
Пудлівці. Карта розташування: Україна
Пудлівці
Пудлівці
Пудлівці. Карта розташування: Хмельницька область
Пудлівці
Пудлівці
Мапа

Пу́длівці — село в Україні, в Гуменецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Населення становить 785 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село Пудлівці розташоване за 6 кілометрів на північ від м. Кам'янця-Подільського, частково на березі річки Смотрич і частково на скелястій території.

Назва[ред. | ред. код]

В основі назви села як, вважають дослідники (зокрема І.Гарнага) лежить архаїчне слово з місцевої говірки «пудло» із значенням «коробка», «ящик». Пудлом мабуть прозивався один із засновників села. Стосовно назви «івці» то села з такими назвами утворювались тоді, коли мешканці з спустошених сіл переселялись у важкодоступні для татар місця і поселення отримувало назву від імені чи прізвища власника.

Отже, як бачимо Пудлівці, очевидно утворились внаслідок переселення мешканців із спустошених сіл.

Історія[ред. | ред. код]

Першу письмову згадку про село бачимо під 1460 роком, коли біскуп Павло одержує право від короля Казимира Ягайловича брати десятину з сіл, які розташовані в околицях Кам'янця. Серед 34 сіл згадуються Пудлівці. Частину десятини біскуп повинен платити королю.

Згодом мешканці села почали сплачувати податок, який називався «дим», їх у 1493 році в селі було 64. Здавна кам'янецькі міщани на підставі давнього руського права користувалися правом вільного в'їзду в ліси сусідніх землевласників. Міщани вільно вивозили з лісів дерево на будівлю й опалення. Але на початку XVI ст. землевласники-пани стали не допускати їх до своїх лісів. Із-за цього виникла судова справа у 1500 році, і завершилась вона тим, що в 1513 році кам'янецьким громадянам було знову надано право на Lignorum (вирубку лісів) в межах милі. Це було підтверджено королем Сигизмундом І у 1515 році такими словами: — «Кам'янецькі міщани мають право вільного в'їзду в панські ліси на доволі великому просторі кругом 20-30 верств по радіусі від Кам'янця».

Є в Пудлівцях урочище Біла Криничка легенда розповідає … В 1542 році «вогнем і мечем» по селі пройшли татари і село deserta (знищено). В цей час як свідчить одна із легенд, татари багато людей забрали у полон. Туди потрапила й дівчина, наречена одного хлопця. Дізнавшись, що його кохану схопили татари, хлопець вирішив її врятувати. Підкравшись до табору ворогів, він звільнив свою дівчину з полону, але був важко поранений. Знесилений доповз до кринички. Від місячного сяйва вода вигравала чистим сріблом, здавалась білою. Парубок вгамував спрагу, облив водою рани. Кілька днів він промивав рани. Сили повернулися до нього. Криничка врятувала його від неминучої смерті. З тих пір і стали називати цю криничку білою. Ще й досі говорять у селі, що в криниці не вода, а ліки для людини. Багато людей було взято в ясир, вивезено як товар в неволю в далекий Крим, звідти їх переправляли в Туреччину.

Відомі уродженці[ред. | ред. код]