Пуебла (штат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пуебла
—  Штат  —

Puebla

Escudo Estado de Puebla.png
Flag of Puebla.svg
Герб штату Пуебла Прапор штату Пуебла
Mexico map, MX-PUE.svg
Столиця Пуебла
Країна Мексика Мексика
Межує з: сусідні адмінодиниці
Оахака, Ґерреро, Веракрус, Ідальго, Тласкала ?
Муніципалітетів 217
Офіційна мова Іспанська
Населення
 - повне 5 383 133 (5-тий)
Етнікон Poblano, -ana
Площа
 - повна 33 902 км²
 - широта 20° 50' — 17° 52' N N
 - довгота 96° 43' — 99° 04' O W
Висота
 - максимальна 5 610 м
(Pico de Orizaba)
 - мінімальна 1704 метр
Часовий пояс UTC−6
ВВП 19,268 млрд. $ (2003)
ІРЛП 0,7598 - середній
Став штатом 31 січня 1824
Губернатор Mario Marín Torres (PRI)
Число сенаторів 3 (PAN: 2, PRI: 1)
Число депутатів 16 (PAN: 12, PRI: 4)
Веб-сайт puebla.gob.mx
 - код ISO 3166-2 MX-PUE
 - поштове ск. Pue.
Штат Пуебла на мапі Мексики

Штат Пуебла на мапі Мексики
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Пуебла (штат)

Пуе́бла (ісп. Puebla) — штат Мексики, розташований в центрі країни. Межує зі штатами Веракрус, Мехако, Ідальго, Тласкала, Морелос, Оахака та Герреро. Столиця штату — місто Пуебла. Пуебла (ісп. вимова: [pweβla]) (офіційна назва «Estado Libre y Soberano de Puebla» — «вільний та суверенний штат Пуебла») — мексиканський штат, розташований у центральному сході[уточнити] Мексики, на схід від федерального округу Мехіко. Він має приблизно трикутну форму, з широкою частиною на південь і кордонів Веракрус на сході, Ідальго, Мехіко, Тласкала, і Морелос на захід, і Герреро і Оахака на півдні. Найбільшими містами штату є столиця Пуебла та Теуакан і містить 217 муніципалітетів. Центр держави складається з Cuetlaxcuapan долини, що означає «місце, де змії скидають шкури» мовою науатль. [2] Походження держави лежать в місті Пуебла, який був заснований іспанцями в цій долині у 1531 році для забезпечення торгового шляху між Мехіко і порт Веракрус.

Історія[ред. | ред. код]

Період нестабільності[ред. | ред. код]

Битва за Пуеблу (5 травня 1862). Художник — Майк Маннінг
Ігнасіо Саракоза (1829-1862)

Під час війни за незалежність Мексики, місто Пуебла залишалося вірним віце-королю у Мехіко та направляло свої війська на захист його в битві під Монте-де-лас-Крузес проти Мігеля Ідальго. Все ж таки південна частина штату, особливо міста Ізюкар і Сієрра-Мікстека, вели активну боротьбу проти іспанських колонізаторів.  Після проголошення незалежності першим губернатором штату став Карлос Гарсія Арріага. У 1824 році, згідно конституції Мексики, Пуебла отримало статус штату і розділена на 21 частину. Іспанці остаточно були вигнані зі штату в 1827 році. У 1849 році держава була реорганізована на вісім департаментів і 162 муніципалітетів, а у 1895 році на 21 округ із 180 муніципалітетами[1].

Протягом решти XIX ст. штат отримав економічний розвиток. У 1831 році була побудована перша механізована текстильна фабрика, незабаром у місті Пуебла з'явилося і 17 інших. У 1845 році місто Пуебо потрапило в облогу він Антоніо Санта-Анни, а через 2 роки, на шляху до Мехіко, на чолі з генералом Вінфілдом Скоттом місто захопили американці. Американські війська залишили місто лише через 3 роки по закінченню американо-мексиканської війни[2]

Під час війни за реформи проти федерального уряду вибухнуло повстання на чолі з Франціско Ортегою. 5 травня 1862 року французькі війська в кількості 6000 солдатів у битві за Пуебла[en] намагалися захопити форти Лорето та Гуаделупе, але були відбиті силами Ігнасіо Сарагоса[en][3].  Пізніше, після смерті повстанця, місто отримало назву Героїка-Пуебла-де-Саракоза. Все ж таки через рік французам вдалося захопити штат і до 1867 року над Пуеблою був встановлений контроль  імператорського дому[4].

Портфіріо Діас[ред. | ред. код]

У 1873 році місто Пуебла було з'єднане залізничною лінією з містом Веракрус. У 1879 році побудувалася парафіянська школа в Ескуелі. У 1907 році в Неккасі побудувалася гідроелектростанція. Проте тяжкі умови праці і жорстоке ставлення до робітників спровокували низку повстань проти режиму Портфіріо Діаса. У листопаді 1910 року федеральні війська напали на будинок революціонера Сердана в Пуеблі, в результаті якого вбили Аквілеса та його брата Максимо. Ці дії федерального уряду стали приводом до початку повномаштабного революційного руху[5].

Революція (1910-1920)[ред. | ред. код]

Президент Франціско І. Мадеро (в центрі) серед своїх підлеглих. Фото — Агустін Віктор Казасола (1911)

Під час мексиканської революції у 1911 році в   муніципалітеті Чіконкуаутла[en], штату Пуебла, розміщувався штаб повстанців бригади Франціско І. Мадеро під командуванням генералів Естебана, Еліано-і-Гаспар Маркеса, Карлоса І. Бетанкоурта, Алехандро Деніса, Альваро Лехуги та Агапіто-і-Габрієля Накіма[6]. У 1912 році більшість муніципалітетів штату Пуебла потрапили в підпорядкування Армії звільнення Півдня Еміліано Сапати. У 1914 році федеральний уряд Венустіано Карранзи почав активну боротьбу проти сапатистів[7]. У місті Чіконкуаутла була побудована фабрика на якій виготовляли зброю та мідні монети[8]. У 1917 році, після прийняття Конституції Мексики, в штаті Пуебла були відновлені 222 муніципалітети[9]. На початку травня 1920 року в муніципалітеті Альдібі відбувся останній бій поміж загонами Альвара Обрегона та федеральними військами Карранзи. 21 травня 1920 року у місті Тлаксалатонго[es] (муніципалітет Хіпотепек[es]), що розміщене в гірській місцевості Сієрра-Норте[en], генерал Родольфо Ґерреро[es] зрадив Карранзу і вбив його[10].

Наш час[ред. | ред. код]

Залишки монастиря св. Франческо в місті Текала-де-Херерра (XVI ст.)

В післяреволюційний період штат переживав нестабільні часи. Лише починаючи з 1942 році, після того як губернатором був призначений  Густав Діас Ордаз, в Пуеблі відчувся значний економічний зріст[11].

Нині Пуебла займає 4 місце у Мексиці за кількістю промислових районів. У 1977 році місто Пуебла було названо "Зоною історичних пам'ятників"[12], а в 1987 році віднесена до світової спадщини ЮНЕСКО[13].

У 1998 році у штаті був оголошений надзвичайний стан -- було зафіксовано 122 пожежі. які знищили 2 998 га лісових угідь[14]. У 1999 році землетрус у Техуаці  завдав величезної шкоди історичним пам'яткам у Пуеблі, особливо постраждали церкви та будівлі колоніальної епохи[15]


Географія та клімат[ред. | ред. код]

Межує із штатами Веракрус на сході, Ідальго, Мехіко, Тласкала і Морелос на заході, і Герреро і Оахака на півдні. Найбільшими містами є адміністративний центр штату Пуебла і місто Теуакан і складається з 217 муніципалітетів. Штат створений 23 грудня 1823 року навколо міста Пуебла, заснованого іспанцями в 1530 році для забезпечення торгового шляху між Мехіко і портом Веракрус.

Один з найбільш високогірних штатів Мексики. На території штату розташовано чотири найвищі точки країни: вулкани Сітлалтепетль (5747 м), Попокатепетль (5500 м), Істаксіуатль (5220 м) і Ла-Малінче (4461 м). Штат лежить на центральному нагір'я Мексики між хребтами Сьєрра Невада (Sierra Nevada) та Східної Сьєрра Мадре (Sierra Madre Oriental). Велика частина гір належать гірським системам Східна Сьєрра Мадре і Трансмексіканскій Вулканічний Пояс (Eje ​​Neovolcánico). Перша має місцева назва Сьєрра Норте дель Пуебла (Sierra Norte del Puebla), і простягається в штаті з північного заходу, а потім розпадається на менші ланцюга Сьєрра де Сакапоастла (Sierra de Zacapoaxtla), Сьєрра де Уаучінанго (Sierra de Huauchinango), Сьєрра де Тесіутлан (Sierra de Teziutlán), Сьєрра де Тетела де Окампо (Sierra de Tetela de Ocampo), Сьєрра де Чігнауапан (Sierra de Chignahuapan) і Сьєрра де Сакатлан ​​(Sierra de Zacatlán). На півдні Пуебли основні височини Сьєрра де Атенауакан (Sierra de Atenahuacán), Сапотітлан (Zapotitlán), Ломеріо аль Суроесте (Lomerio al Suroeste) і Сьєрра де Теуакан (Sierra de Tehuacán). Зі штату Веракрус простягається Сьєрра Мадре дель Гольфо (Sierra Madre del Golfo). Природна географія штату підрозділяється на плато Уастека (Huasteco), зона Льанурас і Ломеріос (Llanuras y Lomeríos), Лагос і Вольканос дель Анауак (Lagos y Volcanes del Anáhuac) розташовані на півночі і центрі штату і займають 50 % площі штату; Чіконкіако (Chiconquiaco), Льянурас і Сьеррас де Керетаро е Ідальго (Llanuras y Sierras de Querétaro e Hidalgo) — на сході і північному сході (3 % площі); Кордильєра Костера дель Сур (Cordillera Costera del Sur), міштеків Альта (Mixteca Alta) — на заході і південному заході (2,5 %); Сьеррас і Вальєс Герренсес (Sierras y Valles Guerrenses), Сьеррас Сентралес де Оахака (Sierras Centrales de Oaxaca), Сьеррас Орьенталес (Sierras Orientales) — на півдні (15 %) і Сур де Пуебла (Sur de Puebla) — на південному заході (26 %).

У штаті протікають річки, що належать до трьох річкових басейнах. Перший басейн належить річці Атояк (Atoyac), яка бере початок з льодовика гір Алос (Halos), Телапон (Telapón) і Папагайо (Papagayo) і води річки Сауапан (Zahuapan), що протікає в штаті Тласкала. Ця річка отримує далі притоки — Акат (Acateno), Атила (Atila), Амакусак (Amacuzac), Молінос (Molinos) і Коетцала (Cohetzala). Ця річка тече на захід, і в кінці кінців впадає в Тихий океан. Наступний річковий басейн несе свої води до Мексиканської затоки і складається з річок Пантепек (Pantepec), Касонес (Cazones), Некаха (Necaxa), Лахахальпан (Laxaxalpan), Сан Педро / Сун (San Pedro / Zun), Семпоала (Zempoala), Апулько (Apulco), Седро Велья (Cedro Viejo), Сальтерос (Salteros), Мартінес де ла Торре (Martínez de la Torre) і інших дрібних річок на східному боці штату. Третій басейн заснований на великій кількості дрібних озер — джерелах чистої води. Найвідоміші з них: Чігнауапан (Chignahuapan), Агуа Асуль (Agua Azúl), Амалукан (Amalucan), Сіснакульяс (Cisnaqullas), Гарсікреспо (Garcicrespo), Альмолойя (Almoloya) Ранчо Колорадо (Rancho Colorado), Чапулько (Chapulco), Сан Вернадіно (San Bernadino), Лагунас Епатлан ​​(Lagunas Epatlán), Аютла (Ayutla), Альмолойян (Almoloyan), Альчічіка (Alchichica), Пауатлан ​​(Pahuatlán), Лас Мінас (Las Minas), Альхохука (Aljojuca) і Текітла (Tecuitlapa).

Клімат в штаті відрізняється різноманіттям внаслідок різкого перепаду висот над рівнем моря. Середня температура в штаті +16 ° С, але сильно варіюється. Існує сезон дощів з травня по жовтень, а в середньому опадів випадає 800 мм. Штат підрозділяється на одинадцять кліматичних зон. На півночі і в центральному регіоні переважає помірний і напів-дощовий клімат з середньою температурою +15 ° С і 850 мм опадів. Південний захід має жаркий клімат з середньою температурою + 22 ° С і 830 мм. На півночі також є зони з температурою + 22 ° С і 2250 мм, на південному сході напівсухий клімат з теплою і помірною погодою, з середньою температурою + 22 ° С і 550 мм опадів.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Puebla. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009.(ісп.)
  2. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Puebla. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009.(ісп.)
  3. "Zaragoza Seguín, Ignacio ". The Handbook of Texas Online(англ.)
  4. Luis Alberto Martínez Álvarez (May 28, 2010). "Sucesos históricos de Puebla". Puebla, Mexico: Government of Puebla.(ісп.)
  5. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Puebla. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009.(ісп.)
  6. CHICONCUAUTLA(ісп.)
  7. Luis Alberto Martínez Álvarez (May 28, 2010). "Sucesos históricos de Puebla". Puebla, Mexico: (ісп.)
  8. CHICONCUAUTLA(ісп.)
  9. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Puebla. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009.(ісп.)
  10. Luis Alberto Martínez Álvarez (May 28, 2010). "Sucesos históricos de Puebla". Puebla, Mexico: (ісп.)
  11. "Historia". Enciclopedia de los Municipios de México Estado de Puebla. Mexico: Instituto Nacional para el Federalismo y el Desarrollo Municipal. 2009.(ісп.)
  12. Luis Alberto Martínez Álvarez (May 28, 2010). "Sucesos históricos de Puebla". Puebla, Mexico: Government of Puebla(ісп.)
  13. Jimenez Gonzalez, Victor Manuel, ed. (2010). Puebla:Guía para descubrir los encantos del estado. Barcelona: Editorial Oceano, S. L. ISBN 978-607-400-234-8.(ісп.)
  14. Clara Ramirez (March 3, 1998). "Declaran en Puebla estado de emergencia". Reforma. Mexico City. p. 13.(ісп.)
  15. Julia Preston (June 17, 1999). "Mexicans See a Call to Prayer In Quake Damage to Churches". New York Times. New York. p. A14.(ісп.)