Перейти до вмісту

Пузирки (Шепетівський район)

Координати: 50°24′31″ пн. ш. 26°54′17″ сх. д. / 50.40861° пн. ш. 26.90472° сх. д. / 50.40861; 26.90472
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Пузирки.
село Пузирки
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Тер. громада Улашанівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA68060310160082472 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 181
Площа 1,18 км²
Густота населення 153,39 осіб/км²
Поштовий індекс 30074
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°24′31″ пн. ш. 26°54′17″ сх. д. / 50.40861° пн. ш. 26.90472° сх. д. / 50.40861; 26.90472
Середня висота
над рівнем моря 		216 м
Водойми річка Безіменна
Місцева влада
Адреса ради 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка
Карта
Пузирки. Карта розташування: Україна
Пузирки
Пузирки
Пузирки. Карта розташування: Хмельницька область
Пузирки
Пузирки
Мапа
Мапа

Пузирки́ — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить понад 100 осіб станом на 2025 рік.[1]

Географія

[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Безіменної, правої притока Жарихи.

Історія

[ред. | ред. код]

У 1906 році село Жуківської волості Ізяславського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 35 верст, від волості 4. Дворів 64, мешканців 314[2].

Час заснування села і точне походження його назви не встановлені. Відомо лише, що до 1917 року село було маєтком князя Романа Владиславовича Сангушка, а основним заняттям населення було землеробство.

У 1894 році в селі нараховувалось 339 жителів. Початкова школа в селі працювала з 1872 року, але до 1900 року не мала власного приміщення. Відомо, що в 1886 році на утримання школи відпускалось лише 43 рублі на рік. Річна зарплата вчителя в селі становила 40 рублів. В той час у школі навчались 15 хлопців та 4 дівчат. Переважна частина населення залишалась неписьменною. В 1909 році число учнів тут дещо збільшилось — навчався вже 31 школяр. Проте, ніяких інших культурно-освітніх закладів у Пузирках не було. Єдиним місцем, куди збиралося заможніше селянство, була корчма.

В кінці 1917 року солдатами 264-й піхотного запасного полку Російської імператорської армії був розгромлений маєток князя Сангушка в Славуті, а сам поміщик вбитий. Таким чином, власність поміщика в Пузирках перейшла в руки селян.

7 (20) листопада 1917 року, відповідно до Третього Універсалу Української Центральної Ради, увійшло до складу Української Народної Республіки[3].

У 1924 році в селі проведено перше землевпорядкування. Кожен селянський двір одержав для користування землю — з розрахунку по гектару на кожного члена сім'ї.

У вересні 1930 року, під час примусової колективізації, було створено колгосп.

Під час Другої світової війни загинуло 27 чоловік. Червона армія вступила в село 14 січня 1944 року.

У 1950 році колгосп об'єднано з колгоспом «Перемога» село Іванівка, а в 1953 році об'єднано з колгоспом «Зоря революції» село Жуків. З того часу він дістав назву «імені XXI з'їзду КПРС».

У 1956 році село Пузирки було повністю радіофіковане, а з 1961 року — електрифіковане. В 1967 році тут збудували медичний пункт, дитячі ясла, контору колгоспу.

У 1980 році в Пузирках було закрито початкову школу, а пізніше і сільську бібліотеку.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Улашанівської сільської територіальної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Славутського району, село увійшло до складу новоутвореного Шепетівського району[5].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 249 осіб, з яких 108 чоловіків та 141 жінка[6].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 181 особа[7]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[8].

Сьогодення

[ред. | ред. код]

Сьогодні в Пузирках із соціально-культурної сфери продовжують працювати сільський клуб, фельдшерсько-акушерський пункт та магазин. Землі села орендує ТОВ «Зоря Полісся-2000».

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ info/2025
  2. ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  3. ↑ (III) УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ. static.rada.gov.ua. Процитовано 16 липня 2025.
  4. ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
  5. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пузирки_(Шепетівський_район)&oldid=46599926