Перейти до вмісту

Пульмонологія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пульмонологія
Схематичне зображення дихальної системи людини
Схематичний вигляд дихальної системи людини з її частинами та функціями
Схематичний вигляд дихальної системи людини з її частинами та функціями
СистемаДихальна
Об'єкт вивченняОргани дихання
ПідрозділиІнтервенційна пульмонологія, Фтизіатрія
Важливі хворобиБронхіальна астма, Рак легені, Туберкульоз, ХОЗЛ, Пневмонія
Важливі дослідженняТомографія, Бронхографія, Трахеобронхоскопія, Спірометрія
MeSHD015272 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Category:Pulmonology у Вікісховищі

Пульмонологія (від лат. pulmo (pulmonis) — «легеня» та грец. λόγος — «вчення»), також пневмологія або респіраторна медицина — розділ клінічної медицини, що вивчає хвороби органів дихання: трахеї, бронхів, легень і плеври, їх діагностику, лікування та профілактику.

Пульмонологія як самостійний розділ медицини відокремилася від фтизіатрії та онкології у другій половині XX століття. Цьому сприяло зростання захворюваності на хронічні неспецифічні захворювання легень (ХНЗЛ), зокрема бронхіт.

Пульмонологія вважається розділом внутрішньої медицини і тісно пов'язана з реаніматологією та інтенсивною терапією. Пульмонологія часто передбачає ведення пацієнтів, які потребують підтримки життєвих функцій та штучної вентиляції легень. Лікарі-пульмонологи мають спеціальну підготовку в діагностиці та лікуванні захворювань грудної клітки, зокрема пневмонії, бронхіальної астми, туберкульозу, емфіземи та складних інфекцій дихальних шляхів.

Історія

[ред. | ред. код]

Одним з перших важливих відкриттів, що мають відношення до пульмонології, було відкриття легеневого кровообігу. Спочатку вважалося, що кров, яка потрапляє до правої частини серця, проходить через малі «пори» в перегородці в ліву частину для насичення киснем, як теоретизував Гален. Однак відкриття легеневого кровообігу спростувало цю теорію, яка раніше була загальноприйнятою з II століття.

Арабський анатом та фізіолог XIII століття Ібн ан-Нафіс точно описав, що не існує «прямого» проходу між двома сторонами (шлуночками) серця. Він стверджував, що кров повинна проходити через легеневу артерію, через легені та повертатися до серця, щоб бути перекачаною по всьому тілу. Це вважається багатьма першим науковим описом легеневого кровообігу.

Хоча пульмонологія почала розвиватися як медична спеціальність лише в 1950-х роках, Вільям Велч та Вільям Ослер заснували «материнську» організацію Американського торакального товариства — Національну асоціацію з вивчення та профілактики туберкульозу. Догляд, лікування та вивчення туберкульозу легень визнається окремою дисципліною — фтизіатрією.

Коли спеціальність почала розвиватися в середині XX століття, робилися численні відкриття, що пов'язували дихальну систему з вимірюванням газів артеріальної крові, що залучало все більше лікарів та дослідників до цієї галузі.

Методи дослідження

[ред. | ред. код]

У сучасній пульмонології застосовують низку спеціальних методів дослідження:

Рентгенологічні методи

[ред. | ред. код]

Ендоскопічні методи

[ред. | ред. код]

Функціональна діагностика

[ред. | ред. код]
  • Спірометрія — визначення максимального повітряного потоку при даному об'ємі легень
  • Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД)
  • Дослідження кровообігу в легенях
  • Тести з бронходилататорами
  • Вимірювання дифузійної здатності легень
  • Полісомнографія (дослідження сну) для діагностики апное уві сні

Радіонуклідні методи

[ред. | ред. код]

Лабораторні дослідження

[ред. | ред. код]

Біопсії

[ред. | ред. код]
  • Аспіраційна біопсія
  • Пункційна біопсія
  • Трансбронхіальна біопсія
  • Епітеліальний браш-тест

Діагностика

[ред. | ред. код]

Лікар-пульмонолог починає діагностичний процес із загального огляду, зосереджуючись на:

Фізикальне обстеження включає:

Оскільки багато серцевих захворювань можуть давати легеневі ознаки, зазвичай проводиться ретельне кардіологічне обстеження.

Основні захворювання

[ред. | ред. код]

Пульмонологи діагностують та лікують широкий спектр захворювань дихальної системи:

Лікування

[ред. | ред. код]

Медикаментозна терапія є найважливішим методом лікування для більшості захворювань легень:

Легенева реабілітація

[ред. | ред. код]

Легенева реабілітація — це багатовимірний континуум послуг, спрямованих на людей з легеневими захворюваннями та їхні сім'ї. Мета — досягнення та підтримка максимального рівня незалежності та функціонування людини в суспільстві.

Програма реабілітації може включати:

  • Фізичні вправи та дихальну гімнастику
  • Освітні програми для пацієнтів та їхніх родин
  • Емоційну підтримку
  • Неінвазивну вентиляцію
  • Оптимізацію очищення дихальних шляхів
  • Повернення до активного життя та роботи

Команда легеневої реабілітації включає лікаря-реабілітолога, пульмонолога, реабілітаційну медсестру, респіраторного терапевта, фізіотерапевта, ерготерапевта, психолога та соціального працівника.

Зв'язок з іншими медичними спеціальностями

[ред. | ред. код]

Відділення пульмонології працюють у тісній співпраці з:

Інтервенційна пульмонологія — відносно нова галузь, що займається використанням спеціалізованих процедур (бронхоскопія, плевроскопія) для лікування легеневих захворювань.

Освіта та підготовка в Україні

[ред. | ред. код]

В Україні лікарі-пульмонологи проходять наступну підготовку:

  1. Отримання базової медичної освіти (спеціаліст або магістр медицини)
  2. Інтернатура за спеціальністю «Терапія» або «Педіатрія»
  3. Спеціалізація з пульмонології

Пульмонологи в Україні лікують широкий спектр захворювань дихальної системи у дорослих та дітей. Існує також окрема спеціальність — дитячий пульмонолог, який спеціалізується на захворюваннях дихальної системи у дітей.

Професійні організації в Україні

[ред. | ред. код]

Наукові дослідження

[ред. | ред. код]

Пульмонологи беруть участь як у клінічних, так і в фундаментальних дослідженнях дихальної системи, починаючи від анатомії респіраторного епітелію до розробки найефективніших методів лікування легеневої гіпертензії, туберкульозу легень та раку легень.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  • Клінічна пульмонологія / Козачок М. М., Висотюк Л. О., Селюк М. М. — Київ, 2005. — 436 с.
  • Клінічні настанови та рекомендації в пульмонології: довідник лікаря / Дзюблик О. Я., Дзюблик Я. О., Зволь І. В. та ін.; за ред. Ю. І. Фещенка, Л. О. Яшиної. — Київ: Б-ка «Здоров'я України», 2014. — 294 с. — (Бібліотека «Здоров'я України»). — ISBN 978-617-7100-06-4.
  • Невідкладна допомога в пульмонології. Вид. друге, доп. та перер. / Регеда М. С. — Львів: В-во Сполом, 2002. — 212 с.
  • Пульмонологія та фтізіатрія: У 2-х т. / Ільницький І. Г. та ін. — Київ-Львів: Атлас, 2011. — 1362 с.
  • Пульмонологія: Навчальний посібник. Вид. друге, доп. та перер. / Регеда М. С., Гайдучок І. Г. — Львів, 2000. — 436 с.

Література

[ред. | ред. код]
  • Діагностика та лікування розповсюджених синдромів у пульмонології: навчальний посібник / М. В. Рішко, М. Я. Александрова, Я. В. Лазур, Н. В. Вантюх. — Ужгород: Ліра, 2018. — 304 с. — ISBN 617-596-266-4.
  • Основні клінічні синдроми в пульмонології: навчальний посібник для лікарів-інтернів за спец. «Загальна практика-сімейна медицина», «Внутрішні хвороби» / В. І. Кривенко, І. В. Непрядкіна, О. П. Федорова та ін. — Запоріжжя: ЗДМУ, 2018. — 132 с. Електронне джерело

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пульмонологія&oldid=46799682