Перейти до вмісту

Пункт призначення (серія фільмів)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Пункт призначення
англ. Final Destination
Жанрифільм жахів, слешер
РежисериДжеймс Вонг, Девід Р. Елліс, Стівен Квейл, Зак Липовські, Адам Стейн
ПродюсериКрейг Перрі, Воррен Зайд, Джон Воттс
СценаристДжеффрі Реддік
ОператориРоберт МакЛаклен, Гері Кепо, Глен МакФерсон, Брайан Пірсон, Крістіан Зебальт
КомпозиториШирлі Вокер, Брайан Тайлер, Тім Вінн
КінокомпаніяNew Line Cinema, Warner Bros
Дистриб'юторNew Line Cinema Редагувати інформацію у Вікіданих
Тривалість363 хв. Редагувати інформацію у Вікіданих
Моваанглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСША США
Рік2000 — т.ч.
CMNS: Пункт призначення у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

«Пу́нкт призна́чення» (англ. Final Destination) — серія фільмів жахів, створена американськими продюсерами Джеймсом Вонгом і Гленом Морганом. Заснований на невикористаному сценарії одного з епізодів телевізійного серіалу «Секретні матеріали». Основна тема — фаталізм, неможливість перемогти смерть. Кожна серія являє собою слешер, де загибель героїв відбувається унаслідок ланцюжка безглуздих випадковостей.

На додаток до фільмів, яких вийшло шість від кінокомпаній New Line Cinema та Warner Bros, протягом 2005 та 2006 років видавництво Black Flame публікує серію романів з перших трьох фільмів. У 2006 році разом із деякими DVD-дисками «Пункт призначення 3» вийшов комікс-випуск з одним кадром, а у 2007 році Zenescope Entertainment опублікувала серію коміксів під назвою «Пункт призначення: Весняні канікули». Загалом книжкова серія має 9 книг (у тому числі новелізація перших трьох фільмів).

Франшизу похвалили за інноваційну передумову, де сама Смерть є лиходієм, а не звичним слешером, а також за креативність заплутаних, але напружених сцен смерті.

Передумови

[ред. | ред. код]

Фільм «Пункт призначення» був написаний Джеффрі Реддіком після того, як він прочитав історію про жінку, яка була у відпустці, а її мама зателефонувала їй і сказала: «Не летіть завтра, у мене дуже погане передчуття». Жінка змінила рейс, і літак, на якому вона спочатку мала летіти, розбився.

Спочатку написавши сценарій як епізод «Секретних матеріалів», Реддік вирішив перетворити сценарій на повнометражний фільм на прохання одного зі своїх колег з New Line Cinema. Розробивши ідею повнометражного фільму, New Line Cinema найняла Реддіка для написання сценарію; пізніше Джеймса Вонга та Глена Моргана було залучено до написання сценарію зйомок, внісши зміни, щоб відповідати їхнім стандартам[1].

Фільми

[ред. | ред. код]

Серія налічує 6 фільмів:

№ФільмДата виходу в СШАРежисер(и)Сценарист(и)Автор(и) історіїПродюсер(и)
1 Пункт призначення 17 березня 2000 року Джеймс Вонг Джеймс Вонг, Глен Морган та Джеффрі Реддік Джеффрі Реддік Глен Морган, Крейг Перрі та Воррен Зайд
2 Пункт призначення 2 31 січня 2003 року Девід Р. Елліс Ерік Бресс та Дж. Маккі Грубер Ерік Бресс, Джеффрі Реддік та Дж. Маккі Грубер Крейг Перрі та Воррен Зайд
3 Пункт призначення 3 10 лютого 2006 року Джеймс Вонг Джеймс Вонг та Глен Морган Джеймс Вонг та Глен Морган Джеймс Вонг, Глен Морган, Крейг Перрі та Воррен Зайд
4 Пункт призначення 4 28 серпня 2009 року Девід Р. Елліс Ерік Бресс Ерік Бресс Крейг Перрі та Воррен Зайд
5 Пункт призначення 5 12 серпня 2011 року Стівен Квейл Ерік Хейссерер Ерік Хейссерер Крейг Перрі та Воррен Зайд
6 Пункт призначення: Родове прокляття[2][3] 16 травня 2025 року Адам Штайн та Зак Ліповскі Гай Бусік та Лорі Еванс Тейлор Джон Воттс, Гай Бусік та Лорі Еванс Тейлор Джон Воттс, Крейг Перрі, Тобі Еммеріх, Діана МакГанігл та Шейла Ханахан Тейлор

«Пункт призначення» (2000)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пункт призначення

Центральна катастрофа першого фільму — авіакатастрофа рейсу № 180. Рейс 180, який мав здійснити політ з аеропорту імені Джона Кеннеді в Нью-Йорку в аеропорт імені Шарля-де-Голля в Парижі, вибухає за декілька хвилин після зльоту. В катастрофі гинуть 287 пасажирів та членів екіпажу, у тому числі 40 учнів школи «Маунт Абрахам». За декілька хвилин до зльоту один з пасажирів, Алекс Браунінг (Девон Сава), передбачує катастрофу, і його, як організатора заворушення, висаджують. Разом з ним не вдається полетіли п'ятьом учнями та одному з педагогів. У майбутньому з ними починають відбуватися нещасні випадки. Лише двоє підлітків виживають — Алекс і його подруга Клер Риверс. Як виявиться у другій частині, пізніше Алекс гине, а Клер добровільно лягає в психіатричну лікарню, вирішивши, що Смерть переслідує її.

«Пункт призначення 2» (2003)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пункт призначення 2

Події другого фільму відбуваються за рік після подій першого. На шосе № 23 великий вантажний автомобіль перевозить колоди. Ланцюги, що тримають колоди, рвуться і це призводить до масштабної автокатастрофи, в якій гине 18 людей. Кімберлі Корман (Ей Джей Кук) передбачає катастрофу і не дає кільком машинам в'їхати на шосе. Виявляється, що всі, хто вижив, мали померти рік тому, але через смерті персонажів першого фільму вони врятувалися, і тепер Смерть намагається все повернути на місце. Це єдина частина, в якій двом (Кімберлі та поліцейському Томасу Берку) персонажам вдається вижити.

«Пункт призначення 3» (2006)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пункт призначення 3

Події третього фільму відбуваються вже за 6 років після вибуху рейсу № 180. Місце основної катастрофи фільму — американські гірки «Політ диявола». Внаслідок витоку гідравлічної рідини і того, що один із пасажирів впустив камеру на рейки, поїзд атракціону сходить з рейок і розбивається. Загибель всіх пасажирів передбачає Венді Крістенсен (Мері Елізабет Вінстед), і через її істерику кількох підлітків і її саму висаджують, а деякі сходять самі. Однією з особливостей третьої частини є фотографії, які Венді робить перед поїздкою; кожен знімок натякає на смерть кожного з тих, хто вижив.

«Пункт призначення 4» (2009)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пункт призначення 4

Сюжет четвертої частини фільму пов'язаний із гонкою «NASCAR», під час відвідування якої у Ніка О'Беннона (Боббі Кампо) стається видіння — відбувається аварія, уламки автомобілів летять у глядачів, а трибуна обрушується. У катастрофі гинуть 52 особи, у тому числі Нік та його друзі. У паніці він умовляє товаришів піти, а жахливе бачення стає реальністю, щойно підлітки залишають трибуну. Як завжди, для тих, хто вижив, це лише початок нового кошмару, в якому вони будуть гинути ще більш моторошним способом, ніж у видінні.

«Пункт призначення 5» (2011)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пункт призначення 5

Приквел до серії фільмів. Сюжет обертається навколо Сема Лоутона (Ніколас Д'Аґосто), який бачить видіння — обвалення мосту та загибель 86 людей, завдяки чому він, його друзі та деякі інші люди уникають катастрофи. Після цього відбуваються зловісні події: ті, що врятувалися, гинуть за, здавалося б, безглуздих обставин. За два тижні Сем та його дівчина Моллі Гарпер (Емма Белл) збираються летіти до Парижа. Вже в літаку Сем помічає, що кількох людей висаджують із літака, оскільки один з них стверджує, що літак вибухне. За кілька хвилин після зльоту літак рейсу Volée Airlines-180 вибухає в повітрі, що є початком першого фільму.

«Пункт призначення 6: Родове прокляття» (2025)

[ред. | ред. код]
Докладніше: Пункт призначення: Родове прокляття

У 1968 році Айріс Кемпбелл (Кейтлін Санта Гуана) її наречений Пол присутні на церемонії відкриття вежі-ресторану Skyview. На танцювальній вечірці Айріс бачить видіння, в якому уламок люстри розбиває скляну підлогу під гостями, а газовий обігрівач протікає, що викликає потужний вибух, який призводить до обвалення вежі та загибелі всіх присутніх. У теперішній час, страждаючи від повторюваного жорстокого кошмару, студентка коледжу Стефані вирушає додому, щоб знайти єдину людину, яка могла б розірвати порочне коло і врятувати її родину від жахливої ​​загибелі, яка неминуче чекає на них всіх.

Література

[ред. | ред. код]

Адаптації фільмів

[ред. | ред. код]

У 2005 році видавництво Black Flame випустило 3 книжкові адаптації перших трьох фільмів, які надійшли у продаж у січні 2006 року.

# Назва В оригіналі Автор Дата виходу
1 Пункт призначення: Фільм[4] Final Destination I: The Movie Наташа Роудс (англ. Natasha Rhodes) 3 січня 2006 року
Роман має кілька відмінностей від фільму: У короткому пролозі показаний Чарлі Меннінгс — пілот, який замінив іншого співробітника, який постраждав під час автомобільної аварії. У книзі з'ясовується повне ім'я Алекса – Александр Ченс Браунінг (англ. Alexander Chance Browning). Англійською середнє ім'я юнака означає Шанс.
2 Пункт призначення 2: Фільм[5] Final Destination II: The Movie Ненсі Коллінз (англ. Nancy A. Collins)
та Наташа Роудс (англ. Natasha Rhodes)		 31 січня 2006 року
Кімберлі з друзями прямувала до Флориди на весняний відрив.
3 Пункт призначення 3: Фільм[6] Final Destination III: The Movie Кріста Фауст (англ. Christa Faust) 3 січня 2006 року
Основні відмінності від фільму: У фільмі Ешлі — білявка, а Ешлін — брюнетка. У книзі Венді зауважує, що обидві вони — фарбовані білявки. Френкі у романі гине по-іншому. Кінцівка в тунелі метро відсутня у романі, який має інший кінець.

Спін-офф-серія

[ред. | ред. код]

У 2005 році видавництво Black Flame випустило 5 романів за мотивами кінофраншизи. Остання книга надійшла у продаж улітку 2006 року. У планах також був ще один роман, але його скасували.

# Назва В оригіналі Автор Дата виходу
1 Пункт призначення: Смертельна розплата[7] Final Destination: Dead Reckoning Наташа Роудс (англ. Natasha Rhodes) 15 березня 2005 року
Дія відбувається у Лос-Анджелесі. Головна героїня – Джесс Голден, солістка рок-гурту. Під час виступу в нічному клубі до неї приходить видіння, в якому багато хто (включаючи її саму) гине через обвалення даху. У дівчини починається паніка і її разом із кількома хлопцями виганяють з клубу. За секунду відбувається трагедія, про яку говорила Джессі. Тепер Смерть полює за відвідувачами клубу, які випадково вижили. Крім того, дівчину підозрюють у причетності до обвалення даху клубу.
2 Пункт призначення: Дорога назад[8] Final Destination: Destination Zero Девід МакАйнти (англ. David A. McIntee)
та Наташа Роудс (англ. Natasha Rhodes)		 15 березня 2005 року
Дія відбувається у Лос-Анджелесі. Головна героїня, Петті Фуллер, працює у модному журналі. Коли вона збирається разом зі своїм хлопцем Віллом проїхатися двоповерховим автобусом, до дівчини приходить видіння, в якому автобус потрапляє в страшну аварію, що призвела до величезної кількості жертв. Петті намагається перешкодити людям сісти в автобус, і частина пасажирів так і не сідає усередину. Аварія, про яку говорила дівчина, трапляється на очах у натовпу. Смерть має план, згідно з яким помирають усі, кому судилося свого часу. Незабаром Петті дізнається, що вона не перша, хто опинився в такій ситуації — її прабабусі Джульєт Коллінс вдалося обдурити Смерть. Ті, що вижили тим часом, гинуть одне за одним, поки в списку не залишаються лише Петті та Вілл.
3 Пункт призначення: Кінець черги[9] Final Destination: End Of The Line Ребекка Левін (англ. Rebecca Levin) 7 червня 2005 року
Місце дії — Нью-Йорк. Денні та Луїс — близнюки, які беруть участь у програмі з обміну студентами. Якось до Денні приходить видіння, в якому студенти з обміну гинуть у страшній катастрофі у метро. Він умовляє своїх друзів і ще кількох людей покинути поїзд. Пророцтво Денні збувається, і тепер тим, хто вижив, потрібно за будь-яку ціну обдурити Смерть.
4 Пункт призначення: Рука мерця[10] Final Destination: Dead Man’s Hand Стівен Роман (англ. Steven A. Roman) 13 вересня 2005 року
Дія роману відбувається у Лас-Вегасі. У центрі сюжету — 5 героїв зі своєю цікавою історією, розвиток якої призів до того, що всі вони опинилися в скляному ліфті в одній із будівель, яка впаде. У однієї з героїнь, Еллі Гудвін-Гейнс, трапляється видіння про майбутню трагедію і вона вмовляє пасажирів вийти з ліфта. Незабаром пророцтво збувається, і Еллі стає головною підозрюваною. Агенти ФБР упевнені, що Еллі — терористка. Дівчина повинна рятуватися не тільки від Смерті, яка вирішила покінчити з тими, хто вижив, але і від агентів, що полюють за нею.
5 Пункт призначення: Убивчий погляд[11] Final Destination: Looks Could Kill Ненсі Коллінз (англ. Nancy A. Collins) 29 листопада 2005 року
Місце дії — Нью-Йорк. У центрі сюжету — група фотомоделей та фотограф. Під час вечірки на яхті в однієї з дівчат, Шеррі, трапляється видіння, в якому на яхті відбувається вибух. Дівчина не встигає піти з яхти і під час вибуху її ранить — Шеррі впадає в глибоку кому. За деякий час дівчина приходить до тями і розуміє, що сильно понівечена. Друзі дарують їй маску, щоб приховувати обличчя, і несподівано сама Смерть пропонує дівчині угоду: вона отримає нове гарне обличчя, тож тепер Шеррі повинна допомогти Смерті вбити всіх, хто перебуває в її списку.
6 Пункт призначення: Мертвий розум[12] Final Destination:
Death Of The Senses		 Енді МакДермотт (англ. Andy McDermott) 1 серпня 2006 року
Вночі до безхатька Джека Куртіса приходить видіння про смерть 6 людей. Він рятує молоду дівчину-поліціянтку Емі Том, убивши серійного вбивцю, який напав на неї. Таким чином Джек обманює Смерть — шестеро жителів Нью-Йорку уникли смерті. Однак Смерть так просто не здається. У Джека та Емі залишається дуже мало часу, щоб знайти всіх, хто опинився в списку загиблих.
7 Пункт призначення: Вільне падіння[13] Final Destination: Wipeout Алекс Джонсон (англ. Alex Johnson) не видавалося
Місце дії – Гаваї. Дівчата-серфери Ревін та Кім відпочивають на пляжі. Несподівано до Ревін приходить видіння, в якому приватний літак зазнає катастрофи прямо на пляжі, вбивши кількох людей. Ревін умовляє подругу залишити пляж і разом з нею йдуть ще кілька людей, серед яких колишній солдат Корбін Вейнрайт, який служив в Афганістані і вже одного разу обдурив смерть.

Комікси

[ред. | ред. код]

Пункт призначення: Весняний відрив

[ред. | ред. код]

Група студентів коледжу відправляється на весняні канікули до Канкуна. Проте вибух та пожежа в готелі припиняють веселощі: гинуть 679 людей. Передбачення дівчини Карлі Гаґан рятує її життя та життя її друзів. Хлопці вирішують залишитися в Канкуні та спробувати забути про кошмар, який вони пережили, але незабаром починають гинути одне за одним.

Пункт призначення: Жертва

[ред. | ред. код]

Комікс розповідає про героя, який вижив після автобусної катастрофи на шосе, і постійно бачить смерті інших людей. Щоб уникнути видінь, він ізолює себе на 6 місяців від решти світу.

Касові збори

[ред. | ред. код]
Фільм Прем'єра у світі Збори Бюджет Примітки
США За кордоном Світові
Пункт призначення 16 березня 2000 $53 331 147 $59 549 147 $112 880 294 $23 000 000 [14]
Пункт призначення 2 30 січня 2003 $46 961 214 $43 979 915 $90 941 129 $26 000 000 [15]
Пункт призначення 3 9 лютого 2006 $54 098 051 $64 792 221 $118 890 272 $25 000 000 [16]
Пункт призначення 4 26 серпня 2009 $66 477 700 $120 906 927 $187 384 627 $40 000 000 [17]
Пункт призначення 5 12 серпня 2011 $42 587 643 $115 300 000 $157 887 643 $40 000 000 [18]
Пункт призначення: Родове прокляття 16 травня 2025 $138 130 814 $147 200 000 $285 330 814 $50 000 000 [19]
Загалом $401 586 569 $551 728 210 $953 314 779 $204 000 000

Критика

[ред. | ред. код]
Фільм Rotten Tomatoes Metacritic
Пункт призначення 49 % (160 відгуків)[20] 39 (28 відгуків)[21]
Пункт призначення 2 52 % (114 відгуків)[22] 38 (25 відгуків)[23]
Пункт призначення 3 44 % (117 відгуків)[24] 41 (28 відгуків)[25]
Пункт призначення 4 28 % (98 відгуків)[26] 30 (14 відгуків)[27]
Пункт призначення 5 62 % (130 відгуків)[28] 50 (24 відгуків)[29]
Пункт призначення: Родове прокляття 92 % (195 відгуків)[30] 73 (35 відгуків)[31]

Знімальна група

[ред. | ред. код]
Роль Фільм
Пункт призначення Пункт призначення 2 Пункт призначення 3 Пункт призначення 4 Пункт призначення 5 Пункт призначення: Родове прокляття
Режисер Джеймс Вонг Девід Р. Елліс Джеймс Вонг Девід Р. Елліс Стівен Квейл Зак Липовські та Адам Стейн
Продюсер Крейг Перрі та Воррен Зайд Крейг Перрі та Джон Воттс
Сценарист Джеффрі Реддік
Композитор Ширлі Вокер Брайан Тайлер Тім Вінн
Оператор Роберт МакЛаклен Гері Кепо Роберт МакЛаклен Глен МакФерсон Брайан Пірсон Крістіан Зебальт

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ [Special Feature] 'Final Destination': Not So Final After All!. Bloody Disgusting (англ.). 12 серпня 2011. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 липня 2017.
  2. ↑ D'Alessandro, Anthony; D'Alessandro, Anthony (11 січня 2022). New Line HBO Max Movie ‘Final Destination 6’ Adds Jon Watts As Producer. Deadline (амер.). Процитовано 13 січня 2022.
  3. ↑ Vary, Adam B.; Vary, Adam B. (11 січня 2022). ‘Final Destination’ Franchise Revived With ‘Spider-Man’ Director Jon Watts Producing. Variety (амер.). Процитовано 13 січня 2022.
  4. ↑ Final Destination I, The Movie (Final Destination) by Natasha Rhodes (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2025.
  5. ↑ Final Destination II: The Movie (Final Destination) by Nancy A Collins and Natasha Rhodes (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2025.
  6. ↑ Final Destination III, the Movie (Final Destination) by Christa Faust. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 29 вересня 2013.
  7. ↑ Dead Reckoning (Final Destination) by Natasha Rhodes (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2025.
  8. ↑ Destination Zero (Final Destination) by David A McIntee (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2025.
  9. ↑ End of the Line (Final Destination) by Rebecca Levene (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2025.
  10. ↑ Dead Man’s Hand (Final Destination, book 4) by Steven A Roman (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2025.
  11. ↑ Looks Could Kill (Final Destination) by Nancy A Collins (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2025.
  12. ↑ Death Of The Senses (Final Destination) by Andy McDermott (англ.). Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 13 жовтня 2025.
  13. ↑ Wipeout (Final Destination) by Alex Johnson (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 13 жовтня 2025.
  14. ↑ Final Destination (2000) (англ.). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2008.
  15. ↑ Final Destination (2003) (англ.). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2008.
  16. ↑ Final Destination 3 (2006) (англ.). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 12 лютого 2008.
  17. ↑ The Final Destination (англ.). Box Office Mojo. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 1 грудня 2009.
  18. ↑ Production Budget Архівовано квітень 17, 2016 на сайті Wayback Machine.(англ.) на сайте Box Office Mojo
  19. ↑ Final Destination: Bloodlines. Box Office Mojo (англ.). Процитовано 2 червня 2025.
  20. ↑ Final Destination (англ.). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 2 червня 2025.
  21. ↑ Final Destination: Reviews (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
  22. ↑ Final Destination 2 (англ.). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 2 червня 2025.
  23. ↑ Final Destination 2: Reviews (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
  24. ↑ Final Destination 3 (англ.). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 2 червня 2025.
  25. ↑ Final Destination 3: Reviews (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
  26. ↑ The Final Destination (англ.). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 2 червня 2025.
  27. ↑ Final Destination, The: Reviews (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
  28. ↑ Final Destination 5 (англ.). Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 2 травня 2016. Процитовано 2 червня 2025.
  29. ↑ Final Destination, The: Reviews (англ.). Metacritic. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 5 березня 2012.
  30. ↑ Final Destination Bloodlines. Rotten Tomatoes (англ.). Архів оригіналу за 31 травня 2025. Процитовано 2 червня 2025.
  31. ↑ Final Destination: Bloodlines Reviews. www.metacritic.com (англ.). Процитовано 2 червня 2025.


Кінематограф Це незавершена стаття про кінематограф.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пункт_призначення_(серія_фільмів)&oldid=46321480