Пуночка полярна
| ?Пуночка полярна | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Calcariidae |
| Рід: | Пуночка (Plectrophenax) |
| Вид: | Пуночка полярна |
| Біноміальна назва | |
| Plectrophenax hyperboreus Ridgway, 1884 | |
 Мапа поширення виду | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Plectrophenax hyperboreus |
 Віківиди: | Plectrophenax hyperboreus |
 ITIS: | 179535 |
 МСОП: | 22721046 |
 NCBI: | 371921 |
Пуночка полярна[2] (Plectrophenax hyperboreus) — вид горобцеподібних птахів родини Calcariidae.
Ендемік Аляски. Гніздиться лише на двох островах — Святого Матвія та Голл, що розташовані в Беринговому морі. Зимує на західному узбережжі Аляски. Залітні птахи спостерігалися на Заході Канади та північному заході США.
Птах завдовжки 15-19 см, вагою 38-62 г. Зимове оперення обох статей схоже. Майже всі тіло біле, лише лоб та щоки та боки шиї світло-коричневі, і крила та центральна частина хвоста коричнево-червонуваті. У шлюбний період самці стають майже повністю білими, за винятком центральної частини хвоста та країв крил, а у самиць з'являється невеликий рябий візерунок на спині. Від пуночки снігової вид відрізняється більшим розміром та білішим забарвленням.
Вид мешкає в тундрі. У позашлюбний період трапляється невеликими зграйками, до 10 особин. Більшу частину дня проводить у пошуках поживи на землі. Ночує на землі, притиснувшись до поверхні, в взимку у снігу. Живиться насінням та комахами. Сезон розмноження триває з травня по липень-серпень. Утворюють моногамні пари. Стають чітко територіальними. Гніздо будує самиця у тріщинах між камінням. Дно вистелює травою, мохом, шерстю тварин. У гнізді 3-5 яєць. Інкубація триває два тижня. Насиджує самиця. Самець в цей час охороняє та годує її. Пташенята народжують голі та сліпі. Про потомство піклуються обидва батьки. Через два тижні пташки вже пробують літати, а через місяць стають самостійними.
- ↑ BirdLife International (2012). Plectrophenax hyperboreus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
 |
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |