Пунтоне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лицарська вежа Меджибізького замку

Пунтоне — фортифікаційний елемент італійського походження доби Ренесансу та ранньомодерного часу, перехідна форма між артилерійською баштою та бастіоном. Пунтоне являє собою п'ятигранну башту, звернену гострим кутом у напільний бік, з товстими мурами, що були здатні протистояти гарматному вогню. Зазвичай, має кілька ярусів, на яких розташовувалися гармати. Пунтоне з'явились в Італії у другій половині XV ст. Переважну більшість пунтоне за межами Італії збудовано протягом першої половини XVI ст. Зразками пунтоне на теренах України є: Нова східна башта (1544 р.) Старого замку у Кам'янці-Подільському, північно-західна башта замку у Меджибожі, східна та західна башти замку у Клевані, північно-західна башта замку в Ужгороді.

Файл:DSC07139
Пунтоне замку у Клевані

Джерела[ред. | ред. код]

  • Bogdanowski J. Architectura obronna w krajobrazie Polski. Od Biskupina do Westerplatte — Warszawa-Kraków:Wydawnictwo naukowe PWN, 2002 — с. 543
  • Словарь архитектурно-реставрационных терминов — К.: Издательство УСХА, 1990 — с. 118
  • Липа К. Під захистом мурів — К.; Наш час, 2008 — с. 176