Пуніна Ольга Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Пуніна
Пуніна Ольга Василівна
Народилася 17 лютого 1985(1985-02-17) (39 років)
Донецьк, Україна
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменниця, літературний критик, літературознавиця
Сфера роботи літературна діяльністьd[1], літературна критика[1], літературознавство[1] і проза[1]
Alma mater Донецький національний університет імені Василя Стуса
Мова творів українська
Magnum opus «Самітний геній: Олесь Ульяненко»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пуніна.

Ольга Василівна Пуніна (17 лютого 1985(19850217), Донецьк) — українська письменниця та вчений, кандидат філологічних наук, доцент Донецького національного університету імені Василя Стуса. Член Національної спілки письменників України (2018).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Закінчила аспірантуру на кафедрі історії української літератури і фольклористики Донецького національного університету та здобула наукове звання кандидат філологічних наук. Працює на посаді доцента кафедри теорії та історії української і світової літератури філологічного факультету Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Нині проживає і працює у Вінниці.

Сфера наукових інтересів[ред. | ред. код]

  • українська література 20-х років ХХ століття,
  • творчість Василя Стуса,
  • сучасний літературний процес.

Наукові публікації[ред. | ред. код]

Ольга Пуніна — автор близько ста наукових статей; монографій «Кінофікація українського літературного дискурсу (20-30-ті роки ХХ століття)» (Донецьк, 2012), «Самітний геній: Олесь Ульяненко» (Київ, 2016), «Василь Стус: Відлуння і наближення» (Вінниця, 2017, у співавторстві), «Людина без шкіри: Психотип Василя Стуса» (Брустурів, 2022).

Літературна творчість[ред. | ред. код]

О.Пуніна засновник і учасник мистецької (театральної) А-лябораторії «Сабурова дача». Співредактор наукового альманаху «Стусознавчі зошити» (2016), співзасновник Проєкту актуальних дискурсів «Простір Літератури» (2016).

Як літературний критик виступала у виданнях: «Кальміюс», «Київська Русь», «Українська літературна газета», «Золота пектораль» тощо.

Член експертної ради книжкової премії телеканалу «Еспресо» (2017 — 2022).

Художні твори[ред. | ред. код]

Художню прозу публікує під псевдонімом Барбара Редінґ.

  • новелістична збірка «Вплив суч. укр. поезії на сексуальність неземних істот» (Київ, 2008);
  • роман «Безумці» (Київ, 2012);
  • книжки малої прози «nachtingal», «ляля», «чигирин», «жидівка» (всі — Вінниця, 2016).

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

Публікації[ред. | ред. код]

  • Пуніна Ольга Василівна. Кінофікація українського літературного дискурсу (20-30-ті роки XX століття) [Текст]: монографія / Ольга Пуніна ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донец. нац. ун-т, Каф. історії укр. л-ри і фольклористики . — Донецьк: ДонНУ, 2012. — 330 с. — Бібліогр.: с. 267—309. — ISBN 978-966-639-513-2
  • Пуніна Ольга Василівна. Засоби кіномови в українській художній прозі 20-30-х років ХХ століття: автореф. дис … канд. філол. наук / О. В. Пуніна . — Донецьк: Б. в., 2011 . — 17 с.
  • Пуніна О. Самітний геній: Олесь Ульяненко: Літературний портрет / Ольга Пуніна. — К.: ВЦ «Академвидав», 2016. — 288 с. — ISBN 978-617-572-096-7
  • Шкурупій Ґео. Вибрані твори [Текст] / Ґео Шкурупій ; упоряд., [авт. передм. та авт. прим.] Ольга Пуніна, Олег Соловей. — К. : Смолоскип, 2013. — 869 с. : фотогр. — (Серія «Розстріляне Відродження»). — Бібліогр.: с. 845—858. — ISBN 978-966-2164-51-0
  • Соловей О. Є., Пуніна О. В., Жилін М. В. Василь Стус: Відлуння і наближення: науково-популярний нарис / ред. В. В. Мозгунов. Вінниця: ДонНУ імені Василя Стуса, 2017. 152 с. ISBN 978-617-583-183-0

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database
  2. ↑ Пуніна Ольга Василівна
  3. ↑ У Києві оголосили переможця літературної премії імені Олеся Ульяненка
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пуніна_Ольга_Василівна&oldid=39556127