Пунін Микола Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пунін Миколай Миколайович
Народився 16 листопада 1888(1888-11-16)
Гельсінки,
Помер 21 серпня 1953(1953-08-21) (64 роки)
в концтаборі (Воркута)
Громадянство Російська імперія, СРСР
Національність росіянин
Проживання Петербург, Ленінград, Воркута
Ім'я при народженні Пунин Николай Николаевич
Діяльність мистецтвознавець

Путін Миколайович (рос. Пунин Николай Николаевич, 1888, Гельсінки, Фінляндія — 1953) — російський історик мистецтва, художній критик, мистецтвознавець.

Біографія[ред.ред. код]

Батько — військовий лікар Гвардейської стрілецької бригади, мати — актриса. В родині було три брати і сестра.

У 1907 р. закінчив Царскосільську гімназію. Навчався в університеті в Петербурзі, де вивчав історію мистецтв під керівництвом професора Д. Айналова. у 1913–1916 рр. працював в журналі «Аполон», через це покинув університет.

У 1913–1934 рр. працівник Російського музею. З 1918 р. комісар при Державному Ермітажі і Державному Російському музеї за підтримки тодішнього наркома освіти (більшовицького міністра) Анатолія Луначарського.

Серед знайомих Пуніна багато художників нового, формалістичного спрямування, серед яких

15 років перебував у фактичному шлюбі з Анною Ахматовою.

Арештовувався Радянською владою в 1921 і в 1930-ті рр. Завдяки втручанню Анни Ахматової і Б. Л. Пастернака був тимчасово звільнений з ув'язнення.

З 1934 р. вимушено звільнений з музею за непролетарське походження.

Був заступником директора Ленінградського Державного Інституту Художньої Культури (російською — ГИНХУК), потім — професором Ленінградського державного університету.

Знов арештований у 1949 р. Помер у концтаборі (Воркута). Реабілітований посмертно.

Друковані твори[ред.ред. код]

  • Пунін Н. Н. "Японская гравюра ", 1915 (рос)
  • Пунін Н. Н. «Андрей Рублёв», 1916 (рос)
  • Пунін Н. Н. «Татлин», 1921 (рос)
  • Пунін Н. Н. «Современное искусство», 1920 (цыкл лекций, рос.)
  • Пунін Н. Н. «Новейшие течения в русском искусстве»,1928
  • Пунін Н. Н. учебник по историии западноевропейского искусства, 1940,(рос)
  • Пунін Н. Н. «Мир светел любовью: дневники, письма», М, 2000 (рос)

Посилання[ред.ред. код]