Пупкова грижа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пупкова грижа
Діти з пупковими грижами, Сьєрра-Леоне (Західна Африка), 1967.
Діти з пупковими грижами, Сьєрра-Леоне (Західна Африка), 1967.
Інші назви лат. Hernia Umbilicalis
Спеціальність Загальна хірургія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11 DD53
МКХ-10 K42
DiseasesDB 23647
MedlinePlus 000987
MeSH D006554
CMNS: Umbilical hernia у Вікісховищі

Пупкова грижа (лат. Hernia umbilicalis) — це стан здоров'я, коли передня черевна стінка в ділянці під пупком має дефект, де поетапно формується випинання із вмістом назовні.

Грижа містить черевний жир з великого сальника або зрідка, частини тонкої кишки. Випинання часто можна вправити назад через дефектний отвір у черевній стінці, і воно може «вискочити» під час кашлю або іншим чином при підвищенні внутрішньочеревного тиску. Лікування хірургічне, втручання може проводитись як з косметичною метою, так і з метою покращення та збереження здоров'я пацієнтів.

Види[ред. | ред. код]

За шириною основи, EHS (2009):

  • мала (ширина дефекту передньої черевної стінки < 2,0 см)
  • середня (ширина грижового дефекту 2,1—4,0 см)
  • велика (ширина грижового дефекту > 4,1 см) [1]

За походженням:

  • Вроджені
  • Набуті

Вроджена[ред. | ред. код]

Вроджена пупкова грижа — це вроджена вада розвитку пупка. Серед дорослих це втричі частіше у жінок, ніж у чоловіків; серед дітей співвідношення приблизно рівне.[2] Також виявляється, що вона частіше зустрічається у дітей африканського походження.[3][4]

Набута[ред. | ред. код]

Набута пупкова грижа безпосередньо виникає внаслідок підвищення внутрішньочеревного тиску, спричиненого ожирінням, важким підйомом, тривалим анамнезом кашлю або багатоплідною вагітністю.[5][6] Іншим типом набутих пупкових гриж є розрізні грижі, це грижі, що розвиваються в рубці після операцій на черевній порожнині, наприклад, після введення троакарів лапароскопії через пупок.

Параумбілікальна[ред. | ред. код]

Важливо відзначити, що пупкову грижу потрібно відрізняти від параумбілікальної грижі, яка виникає у дорослих і включає дефект середньої лінії біля пупка, та від омфалоцеле.

Ознаки та симптоми[ред. | ред. код]

У новонароджених грижа присутня на місці пупка (зазвичай її називають пупком або пупом). Вкрай рідко ці грижі, розсмоктуються без будь-якого лікування приблизно у віці 2-3 років.[7] Кишкова непрохідність і защемлення грижі трапляється рідко, оскільки основний дефект (грижові ворота) черевної стінки більший, ніж у пахової грижі новонародженого. Розмір основи грижі (грижові ворота) обернено корелює з ризиком защемлення[en] (тобто вузька основа, набагато частіше защемлює).

Немовлята схильні до цієї вади розвитку через процес внутрішньоутробного розвитку, при якому органи черевної порожнини формуються поза черевною порожниною, згодом повертаючись в неї через отвір, який стає пупком.[8]

Грижі можуть протікати безсимптомно і проявлятися лише як випинання пупка. Симптоми можуть розвинутися, коли скорочується черевна стінка та чинить тиск на вміст грижі, що провокує появу: болю в животі або дискомфорту. Ці симптоми можуть підсилюватись при присіданнях або напруженні пацієнта.

Причини[ред. | ред. код]

У більш важких випадках пупкової грижі тонка кишка може проковзувати крізь отвір. Це дуже рідко може спричинити ішемію та некроз кишківника і потенційно загрожує життю. Випинання часто спричинено жиром або частинами великого сальника.

Причинами пупкової грижі є вроджені та набуті вади розвитку, але очевидна третя причина справді є причиною іншого типу — параумбікальної грижі[en].


Діагностика[ред. | ред. код]

Пупки з пупковим кінчиком, що виступає повз пупкову шкіру («вуті»), часто приймають за пупкові грижі, які мають зовсім іншу форму. Лікування в косметичних цілях не є необхідним, за винятком випадків, коли є такі проблеми зі здоров'ям, як біль, дискомфорт або защемлення вмісту грижі. Защемлення унеможливлює нормальне вправлення грижі у черевну порожнину. Тривале защемлення може призвести до ішемії тканин (перетиснення) та шоку, якщо його не лікувати.

Під час дослідження, в якому брали участь африканці, 92 % дітей мали випинання, 49 % дорослих та 90 % вагітних. Однак насправді, грижами хворіло набагато менша кількість: лише 23 % дітей, 8 % дорослих та 15 % вагітних.[3]

Коли грижові ворота невеликі (<1-2 см), 90 % закриваються протягом 3 років (деякі джерела зазначають 85 % всіх пупкових гриж, незалежно від розміру[джерело?]), і якщо ці грижі безсимптомні, редукуються і не збільшуються, операція не потрібна (а в інших випадках це потрібно враховувати)[джерело?]

Лікування[ред. | ред. код]

Діти[ред. | ред. код]

У деяких громадах матері регулярно проштовхують невеличке випинання та заклеюють монетку над грижовим заглибленням, поки не відбудеться закриття. Ця практика не рекомендується з медичної точки зору, оскільки існує невеликий ризик затискання петлі кишечника під монеткою, що призводить до утворення невеликої ділянки ішемізованої кишки. Це «виправлення» не допомагає, і мікроби можуть накопичуватися під стрічкою, викликаючи інфікування. Використання бандажів або інших виробів для постійного зменшення грижі не є обгрунтованим.[джерело?] 

Пупкову грижу можна виправити двома різними способами. Хірург вирішує зшивати стінки живота, або може розмістити сітку над отвором і пришити її до черевної стінки. Останній міцніше тримається і зазвичай використовується при більших дефектах черевної стінки. Більшість хірургів не оперують грижу до досягнення дитиною віку 5–6 років. Більшість пупкових гриж у немовлят і дітей «закриваються» спонтанно і рідко мають ускладнення шлунково-кишкового тракту — у тому числі защемлення.[9]

Розмір випинання над поверхнею живота дуже варіативний у дітей. У деяких, це може бути лише невеличкий виступ; в інших, це може бути великий округлий набряк, який випирає, коли дитина плаче. Випинання майже непомітно, коли дитина заспокоюється або спить.[джерело?] 

Зазвичай м'язи живота сходяться і заростають в ділянці пупка на етапі формування, однак у деяких випадках залишається щілина там, де м'язи не співставились, і через цю щілину очеревина із вмістом протискається, піднімається і випирає під шкірою, формуючи початкову пупкову грижу. Випинання та його вміст можна легко натискальним рухом зменшити та "заховати " в черевну порожнину. 

На відміну від пахової грижі, частота ускладнень дуже низька. Лікування цього стану по суті консервативне: спостереження, що дозволяє дитині вирости і подивитися, чи не зникне воно. Операція та усунення дефекту необхідні лише в тому випадку, якщо грижа зберігається після досягнення 3-річного віку або якщо у дитини спостерігається епізод ускладнення впродовж періоду спостереження, таких як незводимість, кишкова непрохідність, дистонія черевної стінки з блювотою, або червона блискуча болюча шкіра над випинанням. Операція завжди робиться під наркозом. Визначається розташування дефекту м'язів та зашиваються краї м'язів так, щоб закрити дефект. Загалом, дитині потрібно перебувати в лікарні протягом 1 дня[10] і зцілення завершується до 8 днів. 

Іноді, в западині пупка може спостерігатися «м'ясистий» червоний набряк, який зберігається після відпадання канатика. При дотику він може кровоточити або забруднювати одяг, що з ним контактує. У такому випадку потрібно звернутись до дитячого хірурга. Це може бути, наприклад, пуповинний поліп, і терапія полягає в тому, щоб перев'язати його біля основи стібком, щоб він відпав і не було кровотечі. Як варіант, це може бути пуповинна гранульома(umbilical granuloma), яка добре реагує на місцеве застосування сухої солі або нітрату срібла, але може зайняти кілька тижнів, щоб загоїтись та висохнути.[11]

Дорослі[ред. | ред. код]

Більшість гриж ніколи не викликають проблем і взагалі не вимагають лікування. Однак, оскільки ризик ускладнень з віком вищий, а грижа навряд чи «щезне», зазвичай рекомендується хірургічне втручання.[8]

Зазвичай в грижі міститься кишечник, черевний жир або сальник, тканина, яка зазвичай мешкала б у черевній порожнині, якби не грижа. У деяких випадках вміст потрапляє в грижовий мішок з позаочеревиного простору. Потік крові до цієї захопленої тканини може бути порушено або вміст у деяких випадках навіть защемлений. Залежно від ступеня тяжкості та тривалості порушення кровотоку, це може спричинити біль та дискомфорт. Іноді вправлення потрібно робити лікарю (наприклад у загальній хірургії чи в реанімації).[12]

Якщо вміст грижі потрапляє в пастку в поєднанні з сильним болем, неможливістю пацієнту самостійно здійснити дефекацію або «випускати газ», є набряки, лихоманка, нудота та/або зміна кольору ділянки з грижею — це може бути ознаками тривалої компрометації кровотоку вмісту грижі. Якщо це так, потрібна екстрена операція, оскільки тривала компрометація кровотоку загрожує цілісності органів.[12]

Грижі, які є симптоматичними та порушують повсякденну діяльність, або грижі, які мали епізоди загрозливого защемлення, можна розглянути як профілактичне хірургічне лікування. Хірургічне втручання виконується під наркозом, тоді як хірург визначає краї дефекту, з'єднує їх за допомогою швів або сітки.[13] Маленькі пупкові грижі часто успішно відновлюються зашиванням, тоді як великі грижі — відповідної сіткою,[14] хоч деякі хірурги виступають за сітчасте лікування більшості гриж. Найпоширенішими ускладненнями для обох методів є інфекції поверхневих ран, рецидив грижі[15], деякі люди відчувають біль в місці операції впродовж тривалого проміжку часу.[16]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. (англ.) Mislowsky A., Hemphill A., Nasrallah D.V. A scarless technique of umbilical hernia repair in the adult population // Hernia.— 2008.— N 12 (6).— P. 627—630
  2. Abdominal Hernias на eMedicine
  3. а б Meier DE, OlaOlorun DA, Omodele RA, Nkor SK, Tarpley JL (May 2001). Incidence of umbilical hernia in African children: redefinition of "normal" and reevaluation of indications for repair. World Journal of Surgery 25 (5): 645–8. PMID 11369993. doi:10.1007/s002680020072. 
  4. Arca, Marjorie J. (November 2016). APSA - Umbilical Conditions (Website). APSA - Family and Parent Resources. Oakbrook Terrace, Illinois, USA: American Pediatric Surgical Association. Процитовано November 5, 2017. 
  5. Mayo Clinic staff. Umbilical hernia: Causes - MayoClinic.com. Процитовано 2010-03-31. 
  6. Hernia: MedlinePlus Medical Encyclopedia. 2014-10-25. Процитовано 2016-07-15. 
  7. Lissauer, Tom; Clayden, Graham (2007). Illustrated Textbook of Paediatrics (вид. 3rd). Edinburgh: Mosby Elsevier. ISBN 978-0-7234-3397-2. 
  8. а б Umbilical hernia repair. NHS choices. UK.GOV. 2017-10-23. Процитовано March 3, 2018. 
  9. Papagrigoriadis S, Browse DJ, Howard ER (December 1998). Incarceration of umbilical hernias in children: a rare but important complication. Pediatric Surgery International 14 (3): 231–2. PMID 9880759. doi:10.1007/s003830050497. 
  10. Barreto L, Khan AR, Khanbhai M, Brain JL (July 2013). Umbilical hernia. BMJ 347: f4252. PMID 23873946. doi:10.1136/bmj.f4252. 
  11. Child with Umbilical Swellings/Hernia. Архів оригіналу за April 7, 2013. Процитовано 2013-10-10. 
  12. а б Summers A (March 2014). Congenital and acquired umbilical hernias: examination and treatment. Emergency Nurse 21 (10): 26–8. PMID 24597817. doi:10.7748/en2014.03.21.10.26.e1260. 
  13. Nguyen MT, Berger RL, Hicks SC, Davila JA, Li LT, Kao LS, Liang MK (May 2014). Comparison of outcomes of synthetic mesh vs suture repair of elective primary ventral herniorrhaphy: a systematic review and meta-analysis. JAMA Surgery 149 (5): 415–21. PMID 24554114. doi:10.1001/jamasurg.2013.5014. 
  14. Dalenbäck J, Andersson C, Ribokas D, Rimbäck G (August 2013). Long-term follow-up after elective adult umbilical hernia repair: low recurrence rates also after non-mesh repairs. Hernia 17 (4): 493–7. PMID 22971796. doi:10.1007/s10029-012-0988-0. 
  15. Winsnes A, Haapamäki MM, Gunnarsson U, Strigård K (August 2016). Surgical outcome of mesh and suture repair in primary umbilical hernia: postoperative complications and recurrence. Hernia 20 (4): 509–16. PMID 26879081. doi:10.1007/s10029-016-1466-x. 
  16. Christoffersen MW, Helgstrand F, Rosenberg J, Kehlet H, Strandfelt P, Bisgaard T (April 2015). Long-term recurrence and chronic pain after repair for small umbilical or epigastric hernias: a regional cohort study. American Journal of Surgery 209 (4): 725–32. PMID 25172168. doi:10.1016/j.amjsurg.2014.05.021. 

Література[ред. | ред. код]

  • ПУПКОВІ ТА ЕПІГАСТРАЛЬНІ ГРИЖІ. Інформація для пацієнтів (European Hernia Society (EHS))Ел.джерело 2020
  • ОПТИМІЗАЦІЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ПУПКОВОЮ ГРИЖЕЮ. В.В.Власов, С.В.Калиновський //ISSN 1818-5398. Хірургія України.— 2013.— № 1.— С. 38—43. Ел.джерело
  • П. С. Русак, В. С. Конопліцький, О. Д. Фофанов Вади розвитку черевної стінки у дітей. Монографія. – Житомир: «Полісся», 2019. – 148 с., ілюстр. Ел.джерело ISBN 978-966-655-929-9 (С.92-100)
  • Honchar, M. H., Bohush, A. Y., & Pryimak, L. D. (2020). Хірургічне лікування пупкових гриж зі збереженням косметичного ефекту. Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука, (2), 50–53. https://doi.org/10.11603/2414-4533.2020.2.10764

Посилання[ред. | ред. код]

Відео[ред. | ред. код]