Пуркаєв Максим Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пуркаєв Максим Олексійович
Bundesarchiv Bild 183-2004-1104-500, General Purkajew.jpg
Народився 14 (26) серпня 1894(1894-08-26)
Російська імперія с. Налитово ((нині Пуркаєво, Мордовія),
Російська імперія
Помер 1 січня 1953(1953-01-01) (58 років)
СРСР Москва, СРСР
Місце народження Російська імперія с. Налитово ((нині Пуркаєво, Мордовія),
Російська імперія
Місце смерті СРСР Москва, СРСР
Країна СРСР СРСР
Приналежність Російська імперія Російська імператорська армія
Прапор Радянської армії Радянська армія
Рід військ піхота
Роки служби 19151918
1918 — 1953
Звання RAF A F9GenArmy since 1974h.svg Генерал армії
Командування Командувач військами Далекосхідного військового округу
Командувач військами Калінінського, Далекосхідного та 2-го Далекосхідного фронтів
Командувач 60-ю та 3-ю ударною арміями
Війни/битви Перша світова війна
Громадянська війна в Росії
Польський похід РСЧА
Друга Світова війна
Радянсько-японська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня Орден Кутузова I ступеня
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Макси́м Олексі́йович Пурка́єв (*14 (26) серпня 1894(18940826), с. Налитово (нині Пуркаєво, Мордовія) — †1 січня 1953, Москва) — воєначальник, генерал армії, командувач військами фронту в роки Другої світової війни. Національність — ерзя.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в с. Налітово (нині Пуркаєва), Мордовія в сім'ї теслі-заробітчанина. У дворічному віці разом з матір'ю і рештою дітей переїхав до батька на Ленські копальні (район Бодайбо).

Восени 1915 призваний в армію як ратник ополчення 2-го розряду. Служив у запасному стрілецькому батальйоні в місті Казань, молодшим офіцером роти в запасному стрілецькому полку в місті Сарапул, Вятська губернія.

Після Лютневої революції 1917 року обраний в полковий солдатський комітет і делегований в Сарапульску Раду робітничих, селянських і солдатських депутатів. Вів революційну агітацію серед солдатів.

У липні 1918 року добровільно вступив в РСЧА. Будучи командиром роти батальйону 3-го Самбірського полку, брав участь у боях за м. Симбірськ, Самара, Бугуруслан, Орськ. В боях був тричі поранений. У листопаді 1920 року був визнаний непридатним до військової служби, але звільнитися відмовився.

Після громадянської війни Пуркаєв був командиром стрілецького полку, помічником начальника штабу, начальником штабу дивізії, начальником штабу військових округів.

З початком Великої Вітчизняної війни — начальник штабу Південно-Західного фронту. З грудня 1941 командував 3-ю ударної армією, брав участь в Торопецько-Холмській і Дем'янській операціях. 26 серпня 1942 — 25 квітня 1943 командував Калінінським фронтом, війська якого брали участь в Ржевской битві. Під керівництвом Пуркаєва були підготовлені і проведені Ржевсько-Сичовська, Ржевсько-Вяземська і Великолукська операції.

З квітня 1943 по серпень 1945 командувач Далекосхідним фронтом, а потім 2-м Далекосхідним фронтом. Брав участь в Радянсько-японській війні. Успішно провів Сунгарійску операцію, в результаті якої радянські війська визволили північну і північно-східну частину Маньчжурії, і захопили в полон понад 260 тисяч японських солдатів і офіцерів.

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Джерела в інтернеті[ред.ред. код]