Пустовойтова Анна Теофілівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анна Теофілівна Пустовойтова
Anna Postowojtowna.PNG
Анна Теофілівна Пустовойтова
Народилася 3 липня 1843(1843-07-03)
Верховинки біля Житомира, Російська імперія
Померла 2 лютого 1881(1881-02-02) (37 років)
Париж, Франція
Поховання цвинтар Монпарнас
Громадянство Flag of Poland.svg Польща
Ім'я при народженні Анна Генрика Пустовойтовна
Діяльність революціонерка
Учасник Французько-прусська війна

Анна Теофілівна Пустовойтова (або Анна Генріка Пустовойтовна; 26 липня 1838, Люблінська губернія — 2 травня 1881, Париж) — польська революціонерка, донька російського генерала Трохима (Теофіла) Павловича Пустовойтова та польської дворянки Маріанни з дому Косаковських, герба Слепврон.

Спочатку навчалась у Любліні, потім у жіночій школі у Варшаві, потім разом із сестрою закінчила Пулавський інститут шляхетних дівчат. Після закінчення школи жила в Любліні, брала активну участь в багатьох релігійних та патріотичних заходах. У 1861 році за участь в одній із демонстрацій була засуджена.

Вперше її ім'я з'явилося у офіційних документах після антиурядових маніфестацій восени 1861 року в Житомирі, де тимчасово проживала родина [1]

Найбільш відома своєю участю в Польському повстанні 1863—1864 років. Тоді вона переодягнулась чоловіком і взяла собі ім'я Михайло Смок та воювала під керівництвом Маріана Лангевіча.

Після полону 26 листопада 1863 року заслана до Вологодської губернії, але у 1867 році була амністована.

Після звільнення емігрувала спочатку до Праги, потім до Швейцарії; у 1870 році переїхала у Париж, де брала активну участь у Французько-прусській війні та Паризькій комуні як військова медсестра, також воювала на барикадах; за участь у Французько-прусській війні нагороджена Хрестом «За заслуги». Після поразки Паризької комуни була арештована, але потім звільнена завдяки втручанню міжнародного «Червоного Хрест». Прожила в Парижі до кінця життя. Померла уві сні від серцевого нападу, похована на цвинтарі Монпарнас у Парижі.

Зображення[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Статья в БСЭ
  • Dioniza Wawrzykowska-Wierciochowa, Najdziwniejszy z adiutantów. Opowieść o Annie Henryce Pustowójtównie. Warsaw, 1968. (польск.).
  • Матеріали російської Вікіпедії

Примітки[ред. | ред. код]

  1. М.Ю.Костриця, Р.Ю.Кондратюк (2007). Житомир підручна книга з краєзнавства. Житомир: Косенко. с. 463. ISBN 978 -- 966 -- 8123 -- 67 -- 2.