Путнянський монастир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Путнянський монастир

Manastirea putna1.jpg

47°51′57″ пн. ш. 25°35′47″ сх. д. / 47.86600000002777477° пн. ш. 25.59652778002777751° сх. д. / 47.86600000002777477; 25.59652778002777751Координати: 47°51′57″ пн. ш. 25°35′47″ сх. д. / 47.86600000002777477° пн. ш. 25.59652778002777751° сх. д. / 47.86600000002777477; 25.59652778002777751
Країна Flag of Romania.svg Румунія[1]
Розташування Сучавський повіт[1]
Тип монастир
Стиль готика
Дата заснування 1466

Путнянський монастир. Карта розташування: Румунія
Путнянський монастир
Путнянський монастир
Путнянський монастир (Румунія)
Путнянський монастир у Вікісховищі?

Путнянський монастир (рум. Mănăstirea Putna) — православний чоловічий монастир у Румунії, в селі Путна Сучавського повіту. Належить Румунській Православній Церкві, Сучавсько-Радівецьке архієпископство Молдавсько-Буковинської митрополії. Заснований 1466 року молдавським воєводою Штефаном III. Названий за місцем розташування, на честь Успіння Богородиці. Був одним із найважливіших культурних центрів Молдавського князівства. У монастирській бібліотеці зберігається Путнянське Євангеліє.

Назва[ред. | ред. код]

  • Путнянський монастир (рум. Mănăstirea Putna; церк.-слов. монастирь ωт путнои) — українська назва[2].
  • Монастир Путна
  • Успенський монастир

Історія[ред. | ред. код]

«Успіння Пресвятої Богородиці монастир Путна» є православною святинею часів Молдавського князівства, заснований 1466-го р. господарем Штефаном ІІІ. Зведення основних споруд комплексу було завершено 1469 р. Зовнішні укріплення та в'їзні вежі були збудовані до 1481 року.

Монастир був центром слов'янсько-волоської писемності. Сьогодні в ньому знаходяться багато рукописів, церковних цінностей та інших артефактів (зокрема, Путнянське євангеліє). Одним з головних їх дослідників був український філолог Омелян Калужняцький.

Значну увагу Путнянському монастирю приділяв молдавський господар (1634-1653) Васілє Лупул - тесть Тимоша Хмельницького.

Територія монастиря є місцем поховання:

Сьогодні монастир є доволі потужним центром поломництва північної Румунії.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Monuments database — 2017.
  2. Українські грамоти XV ст... 1965:118, 124; Північна Буковина її минуле і сучасне... 1969:34.

Бібліографія[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Українські грамоти XV ст. / Підготовка тексту, вступна стаття і коментарі В. М. Русанівського. Київ: Наукова думка, 1965.
    • № 59. Стефан воєвода дає грамоту в тому, що він купив у Оани, брата Олекси мечника, за сто двадцять татарських золотих село Балковці і тепер дарує його Путнянському монастиреві (10 вересня 1471 року, Сучава). С. 118—120.
    • № 62. Стефан воєвода дарує Путнянському монастиреві віск, що надходить з Сиретського торгу, млини та село Козминул у Чернівській волості і встановлює межі монастирських угідь (3 квітня 1488 року, Сучава). С. 124—126.

Монграфії[ред. | ред. код]

  • Буковина: її минуле і сучасне. / під ред. Д. Квітковського, Т. Бриндзана, А. Жуковського. — Париж — Філядельфія — Дітройт: Зелена Буковина, 1956. [1]
  • Північна Буковина її минуле і сучасне / В. Курило, М. Лещенко, О. Романець, Н. Сирота, П. Тимощук. – Ужгород: Карпати, 1969.

Довідники[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Путнянський монастир