Путнісит
Путнісит | |
---|---|
![]() | |
Загальні відомості | |
Статус IMA | затверджений (А)[d][1][2] ![]() |
IMA-номер | IMA2011-106 ![]() |
Абревіатура | Pni[3] ![]() |
Хімічна формула | SrCa₄Cr³⁺₈(CO₃)₈SO₄(OH)₁₆·25H₂O ![]() |
Ідентифікація | |
Колір | пурпуровий ![]() |
Сингонія | ромбічна сингонія[1] ![]() |
Вид симетрії | ромбічна-планаксіальнаd[1] ![]() |
Просторова група | просторова група Pnmad[1] ![]() |
Колір риси | рожевий ![]() |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Andrew Putnisd[2], Christine Putnisd[2], дует[d] ![]() |
![]() ![]() |
Путнісит — мінерал, що складається із стронцію, кальцію, хрому, сірки, вуглецю, кисню та водню[4]. Був виявлений на півострові «Полярний ведмідь» у графстві Дандас, Західна Австралія в 2007 році під час гірничих розробок[4][5]. Після ідентифікації та визнання IMA у 2012 р. мінерал був названий на честь австралійських мінералогів Ендрю та Крістін Путніс з Університету Мюнстера[6].
Путнісит має унікальні хімічні та структурні властивості, і, схоже, не пов'язаний з жодним із існуючих мінералогічних сімейств[6]. Має унікальне поєднання елементів: перший мінерал, що поєднує стронцій і хром; також перший карбонат-сульфатний мінерал, що містить стронцій.[5]
Кристали напівпрозорі фіолетові, але мають виразний плеохроїзм (від блідо-фіолетового до блідо-голубувато-сірого залежно від кута спостереження) і залишають рожеві смуги при натиранні на рівній поверхні[4].
Твердість за шкалою Мооса 1,5-2. Виміряна щільність 2,20 г/см³.
Путнісит зустрічається у вигляді малих (<0,5 мм) кубоподібних кристалів у вулканічних породах на підкладці з кварцу та майже аморфного силікату хрому[6].
- ↑ а б в г Williams P. A., Hatert F., Pasero M. et al. IMA Commission on New Minerals, Nomenclature and classification (CNMNC) Newsletter 13, New minerals and nomenclature modifications approved in 2012 // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press. — Vol. 76. — P. 807–817. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2012.076.3.26
- ↑ а б в A. Pring, P. Elliott, G. Giester et al. Putnisite, SrCa4Cr8 3+ (CO3)8SO4(OH)16·25H2O, a new mineral from Western Australia: description and crystal structure // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2014. — Vol. 78, Iss. 01. — P. 131–144. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.2014.078.1.10
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б в Putnisite. Mineralogical Magazine. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
- ↑ а б Putnisite: Putnisite mineral information and data. Mindat.org. 7 квітня 2014. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 29 квітня 2014.
- ↑ а б в New Mineral Shows Nature's Infinite Variability. University of Adelaide. Архів оригіналу за 27 квітня 2014. Процитовано 26 квітня 2014.
- http://www.mindat.org/min-42732.html [Архівовано 5 червня 2020 у Wayback Machine.]
- https://www.mineralienatlas.de/lexikon/index.php/MineralData?mineral=Putnisite [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- http://wiki.web.ru/wiki/Путнисит [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Elliott, P., Giester, G., Rowe, R., Pring, A. (2012) Putnisite, IMA 2011-106. CNMNC Newsletter No. 13, June 2012, page 810; Mineralogical Magazine, 76, 807-817.
- Elliott, P., Giester, G., Rowe, R., Pring, A. (2014): Putnisite, SrCa4Cr3+8(CO3)8SO4(OH) 16·25H2O, a new mineral from Western Australia: description and crystal structure. Mineralogical Magazine, 78, 131-144. (abstract [Архівовано 16 липня 2016 у Wayback Machine.])