Путята Іван Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Путята Друцький
Іван Путята Друцький
намісник смоленський
1433 — 1435
Попередник: Юрій Гедигольд
Наступник: Юрій Бутрим
 
Смерть: після 1466
Рід: Друцькі
Батько: Семен Дмитрович Друцький
Діти: 4 сина

Іван Путята Друцький (?—після 1466) — державний і військовий діяч Великого князівства Литовського. Засновник роду Путятичів.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з князівського роду Друцьких. Другий син Семена Друцького. Вперше письмово згадується в 1422 році як один з гарантів Мельненського миру між Литовою і Тевтонським орденом. У 1424 році разом зі старшим братом Іваном Бабою Друцьким був посланий великим князем Вітовтом на допомогу московським військам для відбиття набігу ханича Худайдата з Золотої Орди, що атакував Одоєвське князівство.

Увійшов до почту Свидригайла Ольгердовича, ставши 1430 року членом великнязівської Ради. Брав участь у перемовинах з братом останнього Ягайлом і Тевтонським орденом в 1430—1431 роках. був одним з підписакнтів литовсько-тевтонських і польсько-литовських договорів. 1433 року призначено намісником смоленським. Брав активну участь у війні проти Сигізмунда Кейстутовича. 1435 року після поразки Свиджригайла втратив смоленське намісництво, але зберіг права на Друцьке князівство.

У 1437—1438 роках Іван путята підписав привілеї, що було надані Свідрігайлом Ольгердовичем Луцьку. В 1440 року, після поразки Свидригайла повернувся до Литви, де зустрічав Казимира Ягеллончика, який став великим князем Литовським. Не пізніше 1443 року одержав від нього Слобідку в Оршанському повіті. Помер після 1466 року.

Родина[ред. | ред. код]

  • Василь Путяти, засновник лінії князів Друцьких-Горських
  • Іван Путятич, засновник гілки князів Путятиних в Новгородській землі
  • Дмитро Путятич (д/н—1505), воєвода Київський
  • Михайло Путятич, засновник гілки князів Шишевських-Толочинських

Джерела[ред. | ред. код]

  • Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku. — Warszawa: Drukiem J. Filipowicza, 1895. — s. 61
  • Войтович Л. В. Удільні князівства Рюриковичів і Гедиміновичів у XII—XVI ст. історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Національна Академія наук України. інститут українознавства ім. I. Крип'якевича, 1996. — ISBN 966-02-0006-4. — С. 191
  • Войтович Л. В. Князі Друцькі / Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.): склад, суспільна і політична роль. Історико-генеалогічне дослідження. — Львів: Інститут українознавства ім. I. Крип'якевича, 2000. — ISBN 966-02-1683-1.
  • Насевич В. Друцкія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — ISBN 985-11-0314-4. — С. 600