Путятинка (місцевість Житомира)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Путятинка
Житомир
Загальна інформація
50°14′50″ пн. ш. 28°41′26″ сх. д. / 50.2472600000277723° пн. ш. 28.69064600002777965° сх. д. / 50.2472600000277723; 28.69064600002777965Координати: 50°14′50″ пн. ш. 28°41′26″ сх. д. / 50.2472600000277723° пн. ш. 28.69064600002777965° сх. д. / 50.2472600000277723; 28.69064600002777965
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Район Корольовський район
Адмінодиниця Житомир
Поштовий індекс 10002
Головні вулиці Святослава Ріхтера, Івана Мазепи, Гагаріна, Льва Толстого
Транспорт
Автобус 147
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap r12196958 2692156 ·R (Житомир)
Карта

Путятинка — історична місцевість Житомира, розташована на південний схід від центру міста, на території Корольовського адміністративного району. Місцевість отримала назву від однойменної річки Малої Путятинки, що являє собою притоку ріки Тетерів. Межує місцевість Путятинка з Левківкою на півночі, з мікрорайоном Східним — на сході, зі Смолянкою — на південному сході, з районом Музичної фабрики (Музикалкою) — на півдні та районом Старого Міста на заході.

Забудова змішаного типу з переважанням садибної.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Історично Путятинка — значна територія на східній околиці основної частини міста, що охоплює майже повністю басейн річки Мала Путятинка, головним чином — правий берег. Путятинка об'єднувала хутори Сейферта, Кашперовського (Кашперівку), Кундіч (сучасна Левківка), а також землі як церковні, так і приватні володіння.

У західній частині району у ХІХ ст. розміщувалися провіантські (продовольчі) склади. Пізніше сформулася Базарна площа (нині — Путятинський майдан), основним призначенням якої стало проведення ярмарок.

З 1958 по 1974 роки вулицями Святослава Ріхтера та Льва Толстого відбувався трамвайний рух.

До Першої Світової війни та революційних подій, забудовані землі пролягали: на північний схід: до району вулиці Східної на схід — до вулиці Льва Толстого. Далі, упродовж провулків Табірного, Цегляного, нинішнього провулку 1-го Льва Толстого, аж до річки Мала Путятинка житлові будинки все ще поставали, проте значно зрідженою забудовою.

Переважаючою на Путятинці є післявоєнна забудова. Зокрема, у 1950-х роках забудовано частину колишьної Базарної площі (нині — Путятинський майдан) двоповерховими житловими будинками. Там же з'явився кінотеатр «Першотравневий». Забудова продовжувалась на схід, де було зведено житлові будинки садибного типу між Табірним провулком та нинішньою вулицею Святослава Ріхтера (тодішня вулиця 1-го Травня). На мапі міста виникли провулки Ясний, Фізкультурний, Соломії Крушельницької. Вулиця 1-го Травня дійшла по прямій до річки Мала Путятинка, а пізніше з'єднана з мікрорайоном Східним.

Тим часом, наприкінці 1970-х розпочалася забудова мікрорайону між вулицями Гагаріна, Івана Мазепи та Госпітальними 1-м та 3-м провулками, яка представлена п'ятиповерховою панельною «брежнєвкою» та дев'ятиповерховими житловими будинками із вбудовано-прибудованими приміщеннями комерційного призначення, де нині розташовуються продовольчі та універсальні магазини. Збудовано дитячий садок № 70. Також, наприкінці 70-х-початку 80-х зводяться панельні багатоповерхівки на вулицях Святослава Ріхтера, Гагаріна, Льва Толстого. У 1986 році з'являються дев'ятиповерхівки на розі вулиць Івана Мазепи (тоді — Мануїльського) та Гагаріна. Тут же, в середині 1990-х років збудовано найвищий у місті 16-поверховий монолітний житловий будинок (58м).

Також, у радянські часи на Путятинці існувала войлочна фабрика (між 1-м та 3-м Госпітальними провулками та вул. Святослава Ріхтера).

Транспортне забезпечення[ред. | ред. код]

Через місцевість проходить транзитний шлях із Києва до Вінниці, по вулицях Івана Мазепи, Гагаріна, Святослава Ріхтера, Льва Толстого, які, відповідно є головними вулицями Путятинки. Майдан Путятинський — головний майдан району. Окрім приміських та міжміських автобусних маршрутів, що прямують через Путятинку у напрямку Бердичева, у межах району пролягає автобусний маршрут № 147 «с. Довжик  — майдан Путятинський  — с. Довжик».

Інфраструктура[ред. | ред. код]

На Путятинському майдані, що є «центром тяжіння» Путятинки розташований бізнес-центр «Путятинський», який став осередком ділового життя у районі. На цій же площі розташована будівля Господарського суду Житомирської області.

Навчальні та виховні заклади[ред. | ред. код]

  • Інститут післядипломної освіти ЖНАЕУ (вул. Льва Толстого, 18);
  • Житомирський міський колегіум (вул. Івана Мазепи, 18);
  • Дошкільний навчальний заклад № 70 (пров. 1-й Госпітальний, 1а).

Рекреаційні зони та пам'ятки[ред. | ред. код]

У «серці» району розташований Путятинський сквер, розбитий на місці колишньої Базарної площі. Там же розташований пам'ятник присвячений пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 рр. — «Ангел, що сумує» (встановлений у 2006 році).

У Путятинському провулку у 1991 році встановлений меморіал в пам'ять жертв більшовицьких репресій 1937—1940 рр.

З північного боку до житлових кварталів Путятинки прилягає Ботанічний сад ЖНАЕУ.

Джерела[ред. | ред. код]