Координати: 50°36′20″ пн. ш. 30°42′48″ сх. д. / 50.60556° пн. ш. 30.71333° сх. д. / 50.60556; 30.71333
Очікує на перевірку

Пухівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пухівка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Броварський
Тер. громада Зазимська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32060090050082692
Основні дані
Засноване 980
Населення 2167
Площа 7,13 км²
Густота населення 279,94 осіб/км²
Поштовий індекс 07413
Телефонний код +380 4594
Географічні дані
Географічні координати 50°36′20″ пн. ш. 30°42′48″ сх. д. / 50.60556° пн. ш. 30.71333° сх. д. / 50.60556; 30.71333
Середня висота
над рівнем моря
96 м
Місцева влада
Адреса ради с. Пухівка, вул.Центральна
Карта
Пухівка. Карта розташування: Україна
Пухівка
Пухівка
Пухівка. Карта розташування: Київська область
Пухівка
Пухівка
Мапа
Мапа

CMNS: Пухівка у Вікісховищі


Пу́хівка — село в Україні, у Броварському районі Київської області. Населення становить 2167 осіб. Входить до Зазимської сільської територіальної громади.

Історія

[ред. | ред. код]

Жителі Пухівського городка (Пухова) вчинили опір татаро-монголам у 1240 р., за що городок було і знищено «в пух і прах». За іншою версією монахи тут тримали качок і гусей і уміло обробляли пух, який йшов на продаж та виготовлення пухових ковдр та подушок. Інша його назва — Деснянський городок, який був заснований князем Володимиром Великим ще у 980 р.

Покровська церква в селі Пухівка

Село має багату фольклорну і археологічну спадщину. Не раз воно руйнувалося річковими повенями, переносилось в інше місце.

У середні віки село відоме під назвою Комарівка, і було знищене польським військом у 1637 р. Село було монастирським, але адміністративно належало до Гоголівської сотні Київського полку.

Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, село Пухівка
Братська могила воїнів Радянської Армії і пам'ятник воїнам-односельцям, село Пухівка

З кінця XVIII ст., Пухівка увійшла до складу Остерського повіту Київського намісництва, пізніше у складі того ж повіту Чернігівської губернії.

За описом Київського намісництва 1781 року в Пухівці було 55 хат. За описом 1787 року в селі проживало 207 «казених людей».[1]

14 жовтня 1808 р. в Пухівці відбулася важлива для прихожан села подія — відкрилася новозбудована церква Покрови Святої Богородиці.

В 1929 році у Пухівці у першу сільськогосподарську артіль об'єдналися 22 сім'ї. Артіль називалася «Рух», а згодом було створено ще дві артілі «Червона зірка» і «Ударник», а у 1932 р. усі три артілі об'єдналися в колгосп.

Під час радянського голодомору 1932-33 років, у Пухівці, від голоду померли десятки дітей та дорослих. Було встановлено прізвища 21 загиблого від голоду.[2]

Під час німецько-радянської війни 276 юнаків і дівчат було вивезено до Німеччини на різну, часом непосильну працю. 23 вересня 1943 р. село було зайняте частинами Червоної армії, 80 % будинків було спалено.

Десна біля Пухівки
Десна біля Пухівки

У повоєнні роки пухівчани відновлювали село, було створено колгосп ім. Ватутіна, а потім реорганізовано в радгосп «Пухівський». В 1966 р. радгосп було перейменовано на «Пухівську птахофабрику». В той час в селі нараховувалося 774 двори з 2431 жителем, а в 1995 році «Пухівська птахофабрика» приєднується до Київської птахофабрики.

Нині[коли?] у селі проживає 2167 осіб.

Озеро в Пухівці
Озеро в Пухівці

Загальна площа землі в адмінмежах Пухівської сільської ради — 3148,4 га.

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1914 95.89%
російська 73 3.66%
білоруська 5 0.25%
інші/не вказали 4 0.20%
Усього 1996 100%

Освіта

[ред. | ред. код]

Уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 99, 269
  2. Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.230 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 18 березня 2020.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

[ред. | ред. код]