Пухівка (рослина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Пухівки)
Перейти до: навігація, пошук
Пухівка
Пухівка піхвова
Пухівка піхвова
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Підклас: Commelinids
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Осокові (Cyperaceae)
Рід: Пухівка (Eriophorum)
L., 1753

Пухівка (Eriophorum)[1] — рід багаторічних рослин родини Осокових, що налічує 27 видів. Його представники поширені переважно в холодних та помірних регіонах Північної півкулі. Рослини мають обмежене господарське застосування, відіграють велику роль у торфоутворенні, серед пухівок є декоративні види.

Назва[ред.ред. код]

Українська назва роду вказує на найтиповішу ознаку цих рослин — квіти, що мають вигляд пучки м'яких волокон, ззовні схожих на пташиний пух або вату. Характерно, що й в інших мовах назва цих рослин має схоже значення, наприклад, рос. і болг. пушица, нім. Wollgräser — «вовняна трава», англ. cottongrass — «бавовняна трава», чеськ. suchopýr — «сухопір». Так само і наукова назва з давньогрецької перекладається як «та, що несе вовну».[2]

Опис[ред.ред. код]

Усі представники роду — трав'янисті рослини заввишки 30-40 см. Кореневище горизонтальне, повзуче, часто рослини формують дернини. Стебла тригранні, голі. Прикореневі листки довгі, лінійні, в поперечному перерізі плоскі або тригранні, стеблові — вкорочені або редуковані.

Суцвіття — багатоквіткові колосся, в яких окремі квітки розташовані по спіралі в пазухах криючих лусок. Завдяки тому, що квітки розташовані дуже щільно, суцвіття має вкорочену вісь і загалом нагадує парасольку. Квітки двостатеві. Приквіткові луски довгі, м'які, гладкі. Оцвітина складається з численних гладеньких м'яких щетинок, які при плодах дуже розростаються. Тичинок 3. Маточок 3, стовпчики трироздільні. Плід — три- або чотиригранний горішок завдовжки 1,5-3 мм, з коротким носиком.

Поширення[ред.ред. код]

Більша частина видів зростає в арктичній та помірній зоні Північної півкулі, причому різні види пухівок мають дуже широкі ареали, які часто межують один з одним. ростуть у тундрах, на торфових болотах, заболочених луках, лісах.

В Україні зафіксовано 5 видів: пухівка Шейхцера, струнка, широколиста, вузьколиста та піхвова, причому 3 останніх види найпоширеніші.

Екологія[ред.ред. код]

Рослини дуже морозостійкі, світло- та вологолюбні. Зростають у тундрах, на торфових болотах, вологих луках, у заболочених розріджених лісах, де під час цвітіння утворюють аспект. В тундрі разом з осоками часто домінують у трав'яному покрові. Тут пухівки є цінним ранньовесняним кормом для північних оленів, а їх стебла поїдають водоплавні птахи. Крім того, ці рослини відіграють важливу роль в утворенні торфу.

Квітнуть навесні. Запилення і розповсюдження насіння відбувається за допомогою вітру. Пухівки різних видів легко схрещуються між собою. Зокрема відомі такі міжвидові гібриди:

Пухівка на гербі Нойенкірхен

Застосування[ред.ред. код]

Пухівки відіграють певну роль в оленярстві, оскільки навесні добре поїдаються північними оленями. Водночас, їх жорсткі стебла не придатні для згодовування свійській худобі. В минулі сторіччя волокна пухівок використовували для виготовлення тканин, ниток, ґноту, паперу. Переважно, цю сировину додавали до більш якісної і дорогої (наприклад, до бавовни, шовку, овечої вовни) або набивали рослинним пухом подушки. Після винайдення синтетичних волокон такі домішки вийшли з ужитку.

В XXI сторіччі пухівки застосовуються переважно у декоративному садівництві, де використовують усі види, які ростуть в Україні.

Ці рослини увічнені на поштових марках США та Бельгії, а також зображені на гербі німецької комуни Нойенкірхен.

Види[ред.ред. код]


Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  1. а б в The Plant List.(англ.)
  2. Верзилин Николай Михайлович. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Детская литература., 1964. — 576с. (рос.)