Пушкаренко Арсеній Михайлович
Пушкаренко Арсеній Михайлович | |
---|---|
Народився | 10 жовтня 1992 (31 рік) Київ, Україна |
Діяльність | політик |
Alma mater | філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2015) |
Членство | Верховна Рада України IX скликання |
Посада | народний депутат України |
Партія | Слуга народу |
Сайт | pushkarenko.com.ua |
Народний депутат України | |||
---|---|---|---|
9-го скликання | |||
Слуга народу | 29 серпня 2019 | — | |
|
Пушкаренко Арсеній Михайлович (10 жовтня 1992, Київ) — український політик і громадський діяч. Народний депутат України від партії «Слуга народу» на парламентських виборах 2019 року, № 79 у списку[1][2] На час виборів був безпартійним, згодом вступив до партії «Слуга народу»[3]. Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Естонією[4].
У 2009 році закінчив СШ № 15 міста Києва
У 2013 — закінчив бакалаврат філософський факультетКиївського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Філософія».
У 2015 — закінчив магістратуру філософський факультетКиївського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «Державна служба».
З січня по вересень 2016 року — радник голови Конфедерації вільних профспілок України[5][6].
З листопада 2016 по вересень 2017 року — виконавчий директор[7] Міжнародного центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик[8].
З жовтня 2018 року по серпень 2019 року — помічник-консультант Апарату Верховної Ради України.
У 2006—2008 рр. очолював Молодіжний осередок при Київській міській організації Всеукраїнського Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. Брав участь у зібранні і підготовці матеріалів для книги «Кияни — свідки Голодомору», яка була видана Романом Круциком. Разом з дисидентом Василем Овсієнком організували та провели понад 60 лекцій про Василя Стуса та дисидентський рух у школах Києва.
У 2008—2010 роках був співзасновником і керівником Молодіжної громадської організації «Патріот». У рамках діяльності молодіжної організації був започаткований проєкт «Шляхом українських патріотів», який мав на меті проведення заходів із вшанування видатних українських діячів другої половини ХХ століття[9]. За результатами проєкту була видана книга «Біля витоків Незалежності» до 20-річчя Незалежності України про 20 видатних українців. До книги увійшли: Володимир Івасюк, Василь Макух, В'ячеслав Чорновіл, Алла Горська, Петро Григоренко, Василь Стус, Василь Шумук, Олекса Гірник, Іван Миколайчук та інші. Над книгою працювали: Іван Драч, Лесь Танюк, Петро Осадчук, Олег Чорногуз, Марія Миколайчук, Левко Лук'яненко, Атена Пашко, загалом близько 50 людей. А.Пушкаренко, як керівник проєкту, презентував книгу у 20 містах України[10], також — у Центральному офісі Радіо Свободи у Празі[11].
У 2009—2010 роках — заступник голови Української Народної Ради, яка була створена після відзначення 20-річчя Народного Руху України у вересні 2009 року представниками інтелігенції і студентства. На базі УНР потім був створений Комітет Захисту України — перша організація, яка виступила проти режиму Януковича навесні 2010 року. До УНР входили: Дмитро Павличко — голова, Ігор Юхновський, Борис Олійник, Павло Мовчан, Юрій Шухевич, Іван Заєць, Михайло Ратушний.
У 2010—2013 рр. — голова Молодіжного Руху Києва. Активно займався проблемами Києва і киян: захистом історичного центру міста (архітектурних пам'яток: садиби Сікорського, садиби Мурашко, Будинку зі зміями, Будинку Барона)[12][13][14], питанням якості води у Києві, боротьбою за детінізацію та реформування бюджету Київського метрополітену, особистою критикою мера Києва Олександа Попова за його невиконані обіцянки[15], захистом НПП «Голосіївський» та багато іншого[16][17].
Спільно з Львівською міською радою проводив «Дні Львова» в університетах (КНУ ім. Т.Шевченка, КПІ), після яких отримав пропозицію від мера Львова Андрія Садового очолити представництво громадської організації «Самопоміч» у місті Києві. З квітня 2013 року до квітня 2014 координував і організовував роботу «Самопомічі» у Києві. За час діяльності було реалізовано ряд соціальних проєктів на користь громади, а саме: «Дні спорту» у Подільському, Печерському, Святошинському районах за участі Олімпійських чемпіонів Стелли Захарової, Ірини Мерлені, Людмили Бобрусь-Порадник; була організована безкоштовна юридична допомога, яку отримали кілька тисяч киян; запущений проєкт «Світло в оселі» — допомога волонтерами самотнім людям похилого віку[18].
Навесні 2014 року виступив, як голова, співзасновником громадської ініціативи киян «Збережемо Голосієво!», в рамках якої влітку 2014 року учасники виступили з ініціативою надати ім'я генерала Сергія Кульчицького одній з вулиць у Голосіївському районі міста Києва[19]. Це фактично був початок боротьби проти забудови на вулиці Полковника Потєхіна[20][21].
Восени 2014 року ініціював повторну компанію «Донецькому національному — ім'я Василя Стуса». Під відкритим листом-зверненням до ректора Донецького національного університету Романа Гринюка, професорсько-викладацької та студентської спільноти, підписалися видатні особистості, хто знав Василя Стуса або досліджував його творчість; за перейменування виступили: Дмитро Стус, Іван Драч, Лесь Танюк, Микола Жулинський, Павло Мовчан та інші. Спільно з Левком Лук'яненко та Василем Овсієнко організував прес-брифінг на цю тему[22]. 10 червня 2016 колектив ДонНУ проголосував за присвоєння університету імені Василя Стуса[23].
Член Наглядової ради БФ «Національний центр Сікорського»[24].
У серпні 2017 року, разом з однодумцями, як голова[25] виступив співзасновником та очолив Центр захисту прав громади Голосіїва.
У лютому 2018 року, на запрошення Конгресу США, відвідав 66-й традиційний Молитовний сніданок за участю Президента Дональда Трампа у Вашингтоні[26]
Був помічником-консультантом на громадських засадах у VI скликанні Павла Мовчана[27], у VII скликанні — Андрія Павловського[28].
12 грудня 2019 року увійшов до складу Міжфракційного об'єднання «Гуманна країна», створеного за ініціативи UAnimals для популяризації гуманістичних цінностей та захисту тварин від жорстокості[29].
24 лютого 2023 на запрошення президента парламенту Естонії Юрі Ратаса, як керівник міжпарламентської групи співробітництва, відвідав захід урочистого підняття державного прапора Естонської Республіки над Рійгікогу на честь 105-ї річниці Незалежності Естонії[30].
Спільно з народним депутатом Андрієм Павловським та почесним Головою ВГО Спілка офіцерів України Євгеном Лупаковим підготували та оприлюднили списки поплічників сепаратизму у звільнених містах (Слов'янськ, Краматорськ, Костянтинівка). Неодноразово відвідував зону АТО в рамках кампанії люстрації у звільнених містах. Вдалося добитися звільнення ряду посадовців-сепаратистів у Слов'янську та Краматорську[31].
Нагороджений Відзнакою Служби безпеки України за «утвердження та зміцнення державної безпеки України»[32].
- ↑ «Слуга народу» опублікувала список із своїх 200 кандидатів у Раду [Архівовано 19 червня 2019 у Wayback Machine.] Дзеркало Тижня (13 червня 2019)
- ↑ Хто проходить в Раду: Поіменний список майбутніх депутатів. 112.ua (укр.). Архів оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.
- ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 18 липня 2019. Процитовано 18 липня 2019.
- ↑ У Раді розповіли, як пройшов перший закордонний візит дружби українських депутатів. Рубрика. 13 листопада 2019. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 19 листопада 2019.
- ↑ «Україні потрібні сильні і вільні профспілки» [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] День (газета), 30 травня 2016 року
- ↑ Вільні профспілки залізничників готуються страйкувати [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] День (газета), 22 червня 2016 року
- ↑ Арсений Пушкаренко. Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
- ↑ Газета "День". Архів оригіналу за 26 травня 2018.
- ↑ Людина-смолоскип [Архівовано 19 лютого 2015 у Wayback Machine.] Український тиждень, 7 листопада, 2011
- ↑ Кияни презентували бердичівлянам книгу «Біля витоків незалежності» [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.], 22-03-2013
- ↑ Українців Чехії відвідали представники Молодіжного Руху Києва, 14.10.2011
- ↑ Столица без лица. Сотни памятников архитектуры в Киеве находятся под угрозой захвата и разрушения. [Архівовано 31 січня 2015 у Wayback Machine.]', 30 мая 2013
- ↑ Замість садиби Сікорського збудують чергову багатоповерхівку? [Архівовано 31 січня 2015 у Wayback Machine.] Радіо Свобода, 12.12.2014
- ↑ Україна: хто збереже київські пам'ятки архітектури? [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Euronews, 21/11/12
- ↑ Кияни прийшли виганяти Попова зі столиці [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] ТВі
- ↑ У центрі Києва збирали гроші для «нужденних» депутатів (відео) [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.], 8 Серпня 2014
- ↑ На ремонт київських доріг лише з міського бюджету обіцяють виділити понад 250 мільйонів гривень [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Перший національний, 18 февраля 2013
- ↑ «Життя зі спортом яскравіше!» В СШ № 185 імені Володимира Вернадського відбувся День спорту «Будь сильним» (фото) [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Святошинська районна державна адміністрація (офіційний інтернет-портал), 20 грудня 2013
- ↑ У Києві може з'явитися провулок імені генерала Сергія Кульчицького [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] 5 канал, 4 серпня 2014
- ↑ [1] [Архівовано 17 червня 2019 у Wayback Machine.] Протягом 2011—2014 років разом з письменником Петром Осадчуком проводили акції «Подаруй українську книгу», в рамках якої бібліотекам Києва та області було подаровано понад 2 тисячі книжок українських письменників. 10 квітня 2015 року, у п'яту річницю катастрофи під Смоленськом, видав і презентував збірку промов Леха Качинського «Він передбачав, він боровся, він знав — Президент Качинський»<ref>К пятой годовщине гибели Президента Качинского презентован сборник его выступлений Український кризовий медіа-центр, 10.04.2015
- ↑ У Києві презентували збірку промов Леха Качинського [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], 10.04.2015
- ↑ Активісти прагнуть назвати Донецький національний університет на честь українського героя Василя Стуса [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] Український кризовий медіа-центр, 24 листопада 2014 року
- ↑ Колектив ДонНУ проголосував за присвоєння університету імені Василя Стуса [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] День (газета), 10 червня 2016 року
- ↑ У Києві створили Наглядову раду Національного центру Сікорського [Архівовано 18 серпня 2016 у Wayback Machine.] День (газета), 23 травня 2016 року
- ↑ Реєстр громадських об'єднань. rgo.informjust.ua. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 26 травня 2018.
- ↑ Збережемо Голосієво. www.facebook.com (укр.). Процитовано 26 травня 2018.
- ↑ Посіпаки: Мовчан Павло Михайлович, помічники народного депутата України. posipaky.info (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
- ↑ Посіпаки: Павловський Андрій Михайлович, помічники народного депутата України. posipaky.info (укр.). Архів оригіналу за 26 травня 2018. Процитовано 26 травня 2018.
- ↑ У Раді створили міжфракційне об'єднання з метою захисту прав тварин. НВ. Архів оригіналу за 24 лютого 2022. Процитовано 12 грудня 2019.
- ↑ Один з лідерів підтримки України Естонія відзначає 105 років проголошення незалежності. 24.02.2023, 20:04
- ↑ Боротьба за люстрацію освітян-сепаратистів у Слов'янську [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.], 15.09.2014
- ↑ Волонтери передали військовий автомобіль для контррозвідки СБУ (відео) [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.] Служба безпеки України, 26 грудня 2014
- Офіційний сайт
- [Архівовано 7 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Пушкаренко Арсеній Михайлович у соцмережі «Facebook»
- Народились 10 жовтня
- Народились 1992
- Уродженці Києва
- Випускники філософського факультету КНУ
- Члени партії «Слуга народу»
- Народні депутати України 9-го скликання
- Політики XXI століття
- Політики України
- Помічники народних депутатів України
- Українські громадські діячі
- Громадські діячі XXI століття
- Волонтери АТО
- ЗеКоманда