Вулиця Євгена Чикаленка (Київ)
| Вулиця Євгена Чикаленка Київ | |
|---|---|
Вулиця Євгена Чикаленка в Києві | |
| Місцевість | Старий Київ |
| Район | Шевченківський район |
| Назва на честь | українського громадського діяча, благодійника, мецената української культури, одного з ініціаторів скликання Української Центральної Ради Євгена Чикаленка |
| Колишні назви | |
| Єлизаветинська, Новоєлизаветинська, Пушкінська | |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 975 м |
| Координати початку | 50°26′53.2″ пн. ш. 30°31′9.4″ сх. д. / 50.448111° пн. ш. 30.519278° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′22.7″ пн. ш. 30°30′57.3″ сх. д. / 50.439639° пн. ш. 30.515917° сх. д. |
| поштові індекси | 01034, 01004 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро | |
| Автобуси | А 24 (пл. Українських Героїв, у будні) |
| Тролейбуси | Тр 5, 8, 9, 17 (пл. Українських Героїв) |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт, бруківка |
| Зовнішні посилання | |
| Код у реєстрі | 11398 |
| У проєкті OpenStreetMap | r370284 |
| Мапа | |
![]() | |
| | |
Ву́лиця Євге́на Чикале́нка — вулиця у Шевченківському районі міста Києва (місцевість Старий Київ). Пролягає від Прорізної вулиці до площі Українських Героїв.
Прилучаються вулиця Богдана Хмельницького, бульвар Тараса Шевченка, вулиці Гетьмана Павла Скоропадського та Велика Васильківська.
Частина вулиці між Прорізною вулицею та бульваром Тараса Шевченка виникла у 1840-х роках і мала назву Єлизаветинська, на честь російської імператриці Єлизавети Петрівни. З 1869 року — Новоєлизаветинська[1]. Заключна частина вулиці сформувалася на початку 1870-х років, коли було продано та забудовано пустир навпроти університету (частину пустиря забудовано, а частину — перетворено на парк). 1899 року була перейменована на вулицю Пушкінську, з нагоди 100-річчя від дня народження Олександра Пушкіна.

На вулиці майже повністю збереглася забудова кінця XIX — початку ХХ століття. Лише початкова частина вулиці частково постраждала під час руйнування Хрещатика восени 1941 року та декілька будинків було знищено (№ 1, 2, 3, 4, 6).
У 1870-х роках XIX століття власником усієї парної частини вулиці був Василь Тарновський, який згодом частинами продав величезне землеволодіння. Вулиця належала до першого розряду, тому її забудовували кам'яними фасадними дво- і триповерховими будинками. Наприкінці XIX — а початку XX століття поверховість та щільність забудови збільшилися[2].
Сучасна назва вулиці з 2022 року, на честь мецената, одного з ініціаторів створення Центральної Ради Євгена Чикаленка[3]. Така пропозиція набрала найбільшу кількість голосів при голосуванні на платформі «Київ Цифровий»[4]
- № 11 (1898—1899) — прибутковий будинок
- № 14 (1910—1912) — залізничні каси (арх. Олександр Вербицький).
- № 21 (1900-ті) — прибутковий будинок. До 1920 року його займало Англійське консульство у Києві. У 1920 році будинок було націоналізовано і передано житлокооперації. У 1944 році будинок було заброньовано за співробітниками театру імені Шевченка[5]
- № 22 а (1870-ті) — особняк[6] та садиба Дуніних-Борковських.
- № 33 (1896) — прибутковий будинок.
- № 34 (1875; 1883) — особняк Гарнич-Гарницького[ru].
- № 35 (початок XX століття) — прибутковий будинок.
- № 36 (1875; 1950-ті) — особняк Михайла Ващенка-Захарченка.
- № 45 (1901) — прибутковий будинок.
Будинки № 5, 7 (арх. Д. Дяченко), 8, 9, 10, 11а, 12, 16, 17, 18, 19, 20, 23, 24, 25, 30, 31, 32, 37, 38, 39, 40, 41, 43, 43А споруджені у другій половині XIX — першій третині XX століття.

- № 1-3/5 — Кнайп-клуб «Купідон»
- № 6 — Посольство Туркменістану в Україні.
- № 7 — книгарня-кав'ярня «Моя книжкова полиця»
- № 10 — залізничні каси.
- № 11 — посольство Перу.
- № 12А — Бар «KISA»
- № 22А — Київський міський клінічний ендокринологічний центр, кафедра ендокринології НМУ імені О. О. Богомольця.
- № 30 — Товариство Червоного Хреста України, національний комітет.
- № 32 — видавництво «Либідь».
- № 33 — дитячий дошкільний навчальний заклад № 183.
- № 36 — Українська православна церква Київського патріархату, резиденція патріарха.
- № 42/4 — бізнес-центр і банківська установа.
- № 45 — відділення Ощадбанку.

- У будинку № 1-3/5 до своєї смерті 18 жовтня 2000 року мешкав науковець-механік Ігор Іщенко.
- У будинку № 2-4/7 з 1957 року до своєї смерті 4 грудня 2004 року мешкав науковець-економіст Іван Лукінов, де на його честь у 2017 році встановлено меморіальну дошку[7].
- У будинку № 4 (не зберігся) знаходилася друкарня Стефана Кульженка.
- У будинку № 5 мешкав художник Олексій Шовкуненко.
- У будинку № 8 мешкав і творив композитор Олександр Білаш, де на його честь встановлено меморіальну дошку.
- У будинку № 11 мешкала письменниця Ірен Немировськи.
- На фасаді будинку № 17 встановлено меморіальну дошку Івану Нечуй-Левицькому (у будинку, що був на цьому місці, письменник мешкав протягом 1889—1910 років).
- У будинку № 20 мешкали артисти Зоя Гайдай, Марія Литвиненко-Вольгемут, Михайло Роменський, Олександр Хвостенко-Хвостов.
- У будинку № 21 мешкав диригент Веніамін Тольба.
- У будинку № 23 мешкали політик і літератор Володимир Винниченко (на його честь встановлено меморіальну дошку), композитор Михайло Вериківський.
- У будинку № 24 до 1917 року перебувало Австро-Угорське консульство в Києві[8].
- У будинку № 35 до 1914 року мешкав професор лінгвістики Університету святого Володимира Федір Кнауер.
- У будинку № 36 мешкали історик, науковець та громадський діяч, директор 1-ї Київської гімназії Микола Стороженко та у 1990-ті роки — Святійший Патріарх всієї України-Руси Володимир Романюк.
- У будинку № 38 мешкала Олександра Сантагано-Горчакова.[9]
- У будинку № 40 упродовж 1890—1919 років мешкав професор класичної філології Університету св. Володимира Юліан Кулаковський.
- ↑ Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) [Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.]
- ↑ Друг Ольга Миколаївна. Вулицями старого Києва. / О. М. Друг; дизайн і худож. оформ. С. Іванов, І. Шутурма. — Львів: Світ, 2013. — 496, [XVI] с.: іл.
- ↑ Рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 5569/5610 «Про перейменування вулиці Пушкінської в Шевченківському районі міста Києва» (дата публікації 16.11.2022) [Архівовано з першоджерела 21 листопада 2022.]
- ↑ Пояснювальна записка до рішення Київської міської ради від 27 жовтня 2022 року № 5569/5610 «Про перейменування вулиці Пушкінської у Шевченківському районі міста Києва» [Архівовано з першоджерела 21 листопада 2022.]
- ↑ Зовнішні справи. Розсекречені документи 14 березня 1943 — 30 грудня 1944. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 5 грудня 2012.
- ↑ ПУШКІНСЬКА, 22А (кол. Ново-Єлизаветинська, 20). Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 травня 2021.
- ↑ Вшанування пам'яті видатного вченого-економіста академіка І. І. Лукінова
- ↑ І. Матяш. Українсько-угорські відносини (1918—1991 рр.): інституційний аспект // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. — 2018. — Вип. 27. — С. 120—145
- ↑ Житловий будинок 1876, в якому проживала Сантагано-Горчакова О. О. | Звід Історїї Памяток Києва. pamyatky.kiev.ua (рос.). Процитовано 18 квітня 2025.
- Вулиця Євгена Чикаленка (Пушкінська вулиця) // Веб-енциклопедія Києва.
- Вулиця Євгена Чикаленка (Пушкінська вулиця) // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — К. : Реклама, 1975. — С. 138.
- Вулиця Євгена Чикаленка (Пушкінська вулиця) // Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 182. — ISBN 5-88500-070-0.
- Вулиця Євгена Чикаленка (Пушкінська вулиця) // Вулиці міста Києва: офіційний довідник / Додаток до рішення Київської міської ради від 22 січня 2015 року № 34/899 «Про затвердження офіційного довідника „Вулиці міста Києва“». — С. 211. [Архівовано з першоджерела 6 жовтня 2021.]
- Пушкінська вулиця // МІАС ЗМД «Містобудівний кадастр Києва».
- Вулиця Євгена Чикаленка // Фотоспомин. Київ, якого немає: Анотований альбом світлин 1977–1988 років / автор світлин В. Галайба; автори-упорядники: М. Виноградова та ін. — К. : Головкиївархітектура; НДІТІАМ, 2000. — 408 с. : іл. — ISBN 966-7452-27-1.
- О. М. Друг, Д. В. Малаков. «Особняки Києва». — К., «КИЙ», 2004
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 464. (рос.)

