Пхьонвон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пхьонвон


25-й Тхеван Когурьо
559 — 590
Попередник: Янвон
Наступник: Йонянхо
 
Народження: 6 століття
Смерть: 590
Країна: Когурьо
Батько: Янвон
Діти: Йонянхо, Йонню, Q6830595? і Q12621768?

Пхьонвон (кор. 평원, 平原, Pyeongwon, P'yǒngwǒn; пом. 590) — корейський ван, двадцять п'ятий правитель держави Когурьо періоду Трьох держав. Сприяв захисту держави від кочовиків та китайських держав періоду північних та Південних династій.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Пхеньянської лінії панівної династії. Старший син Янвона, правителя Когурьо. Точна дата народження невідома. Отримав ім'я Янсон (양성). У 557 році стає спадкоємцем трону, змінивши ім'я на Тхан (탕). Замолоду був вправним у їзді верхи та стрільбі з луку.

559 року після смерті батька успадкував владу в Когурьо. Зумів налагодити мирні стосунки з тюркським каганом Муканом, який основні зусилля спрямував проти жужанів та ефталітів. Водночас зберігав мирні відносини з Північною Ці, що не загрожувала Когурьо.

570 року відправив посольство до Японії, з якою уклав союзний договір. 577 року під час занепаду північної Ці намагався захопити Ляодунський півострів, внаслідок чого вступив у боротьбу за нього з У-ді з Північного Чжоу. Зять когурьоського правителя Он Дал завдав поразки чжоуським військам. Смерть останнього у 578 році й подальша боротьба за трон в Північному Чжоу дозволило Пхьонвону зайняти Ляодун та сусідні території на захід. Водночас зберігав мирні стосунки з корейською державою Сілла.

586 року переніс столицю до Чангану, оскільки на той час відносини з китайською імперією Суй погіршилися. Остання об'єднала увесь Китай і тепер висунула претензії на території, що колись належали Північній Ці. Проте до 589 року мир між державами зберігався.

У 589 році, після знищення династії Чень, суйський імператор Вень-ді спрямував посольство, яке в образливій формі вимагало від Пхьонвона залишити півострів Лонін та не чинити тиск на Сіллу. У відповідь правитель Когурьо також образив імператора, натякнувши на можливість його повалення. Після цього Когурьо стало готуватися до війни. Пхьонвон планував форсувати річку Ляохе, а потім напасти на китайські землі. Проте 590 року раптово помер. Трон успадкував його син Йонянхо.

Родина[ред. | ред. код]

  • Йонянхо (д/н—618), 26-й правитель Когурьо
  • Йонню (д/н—642), 27-й правитель Когурьо
  • Поджан (д/н—668), 28-й правитель Когурьо
  • Пьонган, дружина Он Дала, військовик

Джерела[ред. | ред. код]

  • Rhee, Song nai (1992) Secondary State Formation: The Case of Koguryo State. In Aikens, C. Melvin (1992). Pacific northeast Asia in prehistory: hunter-fisher-gatherers, farmers, and sociopolitical elites. WSU Press. ISBN 978-0-87422-092-6.
  • Beckwith, Christopher I. (August 2003), Ancient Koguryo, Old Koguryo, and the Relationship of Japanese to Korean, Michigan State University, retrieved 2006-03-12
  • Byington, Mark (2004b), The War of Words Between South Korea and China Over An Ancient Kingdom: Why Both Sides Are Misguided