Пчани

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Пчани
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Жидачівський район
Рада/громада Вільховецька сільська рада
Код КОАТУУ 4621585904
Основні дані
Населення 663
Площа 1,71 км²
Густота населення 387,72 осіб/км²
Поштовий індекс 81734[1]
Телефонний код +380 3239
Географічні дані
Географічні координати 49°20′59″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.34972° пн. ш. 24.03583° сх. д. / 49.34972; 24.03583Координати: 49°20′59″ пн. ш. 24°02′09″ сх. д. / 49.34972° пн. ш. 24.03583° сх. д. / 49.34972; 24.03583
Середня висота
над рівнем моря
262 м
Водойми Тейсарівка
Місцева влада
Адреса ради 81734, Львівська обл., Жидачівський р-н, с. Вільхівці, вул. Шевченка, 2, тел. 44-3-66
Карта
Пчани. Карта розташування: Україна
Пчани
Пчани
Пчани. Карта розташування: Львівська область
Пчани
Пчани
Мапа

Пчани у Вікісховищі?

Пча́ни — село в Україні, в Жидачівському районі Львівської області. Населення становить 663 особи. Орган місцевого самоврядування - Вільховецька сільська рада. В селі є дерев'яна церква св. ап. Петра і Павла 1911.

В селі розташована ботанічна пам'ятка природи — «Алея вікових лип».

Легенда[ред. | ред. код]

Існує така стара легенда про походження назви села Пчани та навколишніх сіл. Колись давно козацьке військо проводило в цих краях Козацьку Раду. Новини про те, що десь буде Козацька Рада, поширювались достатньо довго і різний люд тижнями сходився сюди, шукаючи місце проведення Ради. У всіх навколишніх людей питали тільки одне — «де Рада?», відповідь на це питання і дала назву селу — «тут Рада», що пізніше трансформувалось в Туради. Біля села Туради є інше село, назва якого теж має стосунок до даної легенди — Пчани. Козаки на час підготовки і проведення Ради розбили табір поряд, від чого і пішла назва села — Почани, від слова «відпочивати». Пізніше, очевидно, якийсь цісарський писар загубив одну букву. Частина козаків після Козацької Ради прийняли рішення залишитись господарювати в цих краях, і на місці козацького табору для відпочинку виникло село. Підтверджує козацьке походження села також і те, що кожна третя сім'я в селі має прізвище «Козак». За селом є хутір «Колонія», названий так через те, що заснували його поселенці з заходу — німці або югослави. Сама вимова слова «Колонія» через м'яке «л», що збереглась і донині, а також руїни старої кірхи чи то костьолу підтверджують теорію похождення хутору. Також жодних інших, географічних чи подібних на це причин для окремого існування хутору нема — розташований хутір близько, між селом та хутором немає ані річки, ані озера — жодних природніх перешкод. Причина, що перешкоджала б асиміляції жителів хутора з основним населенням села, вимальовується єдина — інша релігія. Можливо, засновники хутора були кальвіністи чи протестанти. Також з хутора походять такі непритаманні даному регіону прізвища, як Форостина, Керман.

Історія[ред. | ред. код]

1 квітня 1927 р. вилучено частину сільської гміни Пчани Жидачівського повіту Станіславського воєводства і утворено самоврядну гміну Воля Любомирська[2].

На 1 січня 1939-го в селі Пчани з 890 жителів було 770 українців-грекокатоликів, 90 українців-латинників, 10 поляків і 20 євреїв, а в селі Воля Любомирська всі 200 жителів були польськими колоністами міжвоєнного періоду[3].

Персоналії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]